Олександр Нотевський

Forwarded from Войси під квасом ✙

Дивно відчувати себе пророком. Сиджу тут, у затишному брюссельському кафе, попиваю свій флет-вайт і гортаю стрічку новин з окупованих територій. Кажуть, там все погано – але хіба могло бути інакше? Корумпована система нарешті отримала те, на що заслуговувала. А ми, її найзапекліші критики, тепер тут – серед тих, хто завжди нас розумів.

"Ви розхитуєте човен під час шторму!" – кричали вони, коли ми викривали чергову оборонну схему і вимагали відставки чергового міністра. Але ж хіба не очевидно було, що цей човен – дірявий? Кожен новий урядовець, кожен генерал, кожен начальник – всі вони були частиною прогнилої системи. "Дайте їм час!" – благали вони. Навіщо? Щоб встигли вкрасти більше?

Це ж ми придумали вимагати відставки кожного нового керівника ще до призначення – превентивно, так би мовити. Геніальний хід! Будь-яка спроба щось змінити чи реформувати одразу наштовхувалася на нашу нищівну критику. "Ви паралізуєте роботу інституцій!" – істерили вони. Ну, і де тепер ці інституції?

Західні партнери тепер у захваті від нашої проникливості. Кожен викритий факт, кожен скандал, кожна вимога відставки – все це було цеглинками у фундаменті неминучого краху. Ми не йшли на компроміси з системою, не вірили в цю нісенітницю про "поступові зміни". І ось він, результат – Україна завалилася під вагою власної корупції. Хіба не це ми пророкували?

Смішно згадувати тих "патріотів", які звинувачували нас у підриві обороноздатності. Цікаво, як їм зараз живеться під окупацією? А ми тут, у теплій Європі, отримуємо все нові гранти на дослідження "постукраїнського простору". Тільки вчора підписав контракт на новий проєкт – будемо вивчати "причини колапсу неефективної державності". Красиво звучить, правда?

Завтра виступаю на престижній конференції. Розкажу, як ми послідовно боролися з корупцією, не зважаючи на істерики "державників". Як викривали кожну схему, як вимагали кожної відставки, як блокували роботу кожної установи – все заради великої мети. І ось вона, наша перемога! Система впала, а ми, її найзапекліші критики, тепер визнані експерти з "failed states".

А ті, хто волав про "державні інтереси" і звинувачував нас у надмірності – що ж, вони зараз там, де й мала опинитися їхня недолуга держава. Так, можливо наші постійні викриття й паралізували будь-які спроби реформ. Можливо, жоден керівник не міг і року пропрацювати без нашої чергової "бомби". Але ж погляньте на результат – хіба не це доводить, що система була нежиттєздатною від початку? Ми просто трішки... прискорили процес.

www.group-telegram.com/hk/notevskyi.com/1696

3.5K viewsJan 29 at 09:19

Дивно відчувати себе пророком. Сиджу тут, у затишному брюссельському кафе, попиваю свій флет-вайт і гортаю стрічку новин з окупованих територій. Кажуть, там все погано – але хіба могло бути інакше? Корумпована система нарешті отримала те, на що заслуговувала. А ми, її найзапекліші критики, тепер тут – серед тих, хто завжди нас розумів.

"Ви розхитуєте човен під час шторму!" – кричали вони, коли ми викривали чергову оборонну схему і вимагали відставки чергового міністра. Але ж хіба не очевидно було, що цей човен – дірявий? Кожен новий урядовець, кожен генерал, кожен начальник – всі вони були частиною прогнилої системи. "Дайте їм час!" – благали вони. Навіщо? Щоб встигли вкрасти більше?

Це ж ми придумали вимагати відставки кожного нового керівника ще до призначення – превентивно, так би мовити. Геніальний хід! Будь-яка спроба щось змінити чи реформувати одразу наштовхувалася на нашу нищівну критику. "Ви паралізуєте роботу інституцій!" – істерили вони. Ну, і де тепер ці інституції?

Західні партнери тепер у захваті від нашої проникливості. Кожен викритий факт, кожен скандал, кожна вимога відставки – все це було цеглинками у фундаменті неминучого краху. Ми не йшли на компроміси з системою, не вірили в цю нісенітницю про "поступові зміни". І ось він, результат – Україна завалилася під вагою власної корупції. Хіба не це ми пророкували?

Смішно згадувати тих "патріотів", які звинувачували нас у підриві обороноздатності. Цікаво, як їм зараз живеться під окупацією? А ми тут, у теплій Європі, отримуємо все нові гранти на дослідження "постукраїнського простору". Тільки вчора підписав контракт на новий проєкт – будемо вивчати "причини колапсу неефективної державності". Красиво звучить, правда?

Завтра виступаю на престижній конференції. Розкажу, як ми послідовно боролися з корупцією, не зважаючи на істерики "державників". Як викривали кожну схему, як вимагали кожної відставки, як блокували роботу кожної установи – все заради великої мети. І ось вона, наша перемога! Система впала, а ми, її найзапекліші критики, тепер визнані експерти з "failed states".

А ті, хто волав про "державні інтереси" і звинувачував нас у надмірності – що ж, вони зараз там, де й мала опинитися їхня недолуга держава. Так, можливо наші постійні викриття й паралізували будь-які спроби реформ. Можливо, жоден керівник не міг і року пропрацювати без нашої чергової "бомби". Але ж погляньте на результат – хіба не це доводить, що система була нежиттєздатною від початку? Ми просто трішки... прискорили процес.

BY Олександр Нотевський