Плач Єремії

Плач Єремії

На знак подяки каналу Terra Kozakorum і останнім кільком постам, присвяченим окупації ЦАХАЛом південних територій, висловлюємо підтримку позиції адміна! З приходом Трампа Нетаньягу перестав боятися дискредитувати свій режим, адже майбутній президент США вже…

Варто сказати, що офіційної позиції України ми все ще не почули. Сирійська опозиція, коли ще була опозицією, активно підтримувала Україну, що не дивно з огляду на спільного ворога в особі Москви. Ця лояльність передалася і нинішньому уряду Сирії, а крім того Туреччина є хоч і напруженим та дуже умовним але все ж нашим партнером. Хай там як, але Україно-Ізраїльські відносини не настільки теплі, якими можуть здаватися, хоча б за фактом того, що Україна - одна з небагатьох країн, які офіційно визнали Палестину, на чому Зеленський неодноразово наголошував, перш ніж оголосити про надання Києвом гуманітарної допомоги палестинському народові та засудити ЦАХАЛ за сприяння гуманітарній кризі в Газі.

Велику роль зіграє загальна не лояльність Трампа і його наближених до України та українських проблем, про що свідчать більшість його заяв, як то про скорочення військової підтримки нашої країни, або, наприклад, обурення тим що американські ракети б'ють по території РФ. Схоже, незабаром варто чекати віддалення США від Заходу в особі ЄС, яке фінансуванням ультраправих партій руками Москви та Ілона Маска буде розколюватися в собі. Незмінним для Америки буде підтримка Ізраїлю, що буде ще активнішою ніж за часів Демпартії. У разі якщо «мирний договір» Трампа закінчиться як і всі його минулі проекти, Україні доведеться спиратися на підтримку демократичного Заходу, який у своїй основі на той момент буде пасивно-негативним щодо влади республіканців.

Усе це може в майбутньому швидко змінити наратив із проізраїльських настроїв серед населення до просірійських або навіть пропалестинських за короткий час.

www.group-telegram.com/hk/psvschannel.com/1657

480 viewsDec 14, 2024 at 15:10

Варто сказати, що офіційної позиції України ми все ще не почули. Сирійська опозиція, коли ще була опозицією, активно підтримувала Україну, що не дивно з огляду на спільного ворога в особі Москви. Ця лояльність передалася і нинішньому уряду Сирії, а крім того Туреччина є хоч і напруженим та дуже умовним але все ж нашим партнером. Хай там як, але Україно-Ізраїльські відносини не настільки теплі, якими можуть здаватися, хоча б за фактом того, що Україна - одна з небагатьох країн, які офіційно визнали Палестину, на чому Зеленський неодноразово наголошував, перш ніж оголосити про надання Києвом гуманітарної допомоги палестинському народові та засудити ЦАХАЛ за сприяння гуманітарній кризі в Газі.

Велику роль зіграє загальна не лояльність Трампа і його наближених до України та українських проблем, про що свідчать більшість його заяв, як то про скорочення військової підтримки нашої країни, або, наприклад, обурення тим що американські ракети б'ють по території РФ. Схоже, незабаром варто чекати віддалення США від Заходу в особі ЄС, яке фінансуванням ультраправих партій руками Москви та Ілона Маска буде розколюватися в собі. Незмінним для Америки буде підтримка Ізраїлю, що буде ще активнішою ніж за часів Демпартії. У разі якщо «мирний договір» Трампа закінчиться як і всі його минулі проекти, Україні доведеться спиратися на підтримку демократичного Заходу, який у своїй основі на той момент буде пасивно-негативним щодо влади республіканців.

Усе це може в майбутньому швидко змінити наратив із проізраїльських настроїв серед населення до просірійських або навіть пропалестинських за короткий час.

BY Плач Єремії