Telegram Group & Telegram Channel
“Політики, які організації просили нас розробити 2015 року, і те, що просять у 2025-му — кардинально різні речі”, — сказала юристка Лілія Вірьовкіна під час консультації, яку замовила у неї опісля гарячої дискусії тут в каналі про те, як фінансувати роботу співзасновників і директорів ГО.

Про її рекомендації та мої висновки щодо головного питання зустрічі розповім окремо. Поки ж — про цю цитату щодо політик.

Лілія каже, що раніше організаціям було достатньо плюс-мінус типового документу на 10 сторінок. Наразі ті ж політики — це 40-50 сторінок.

Чому? Бо тепер це документ з посиланнями на законодавство мало не в кожному абзаці, з детально виписаними, обгрунтованими підходами конкретної організації.

Політика стає аргументом у перемовинах з донорами щодо умов угоди, процедур закупівель, співпраці з підрядниками. Інструментом, щоб відстояти свою позицію, підходи та спроможність.

Мовляв, якщо ваша політика сильніша за ту, яку базово пропонує донор — він дозволить послуговуватися власною.

В теорії звучить круто. На практиці — чи вдається це комусь?

Бо з власного досвіду видається, що політики донора, які найчастіше йдуть додатками до угоди, є пріоритетнішими за політику організації.

“Раніше організації беззастережно приймали всі вимоги донорів. Тепер все частіше йдуть в аргументовану дискусію, щоб відстояти власні підходи та процеси”, — додає Лілія.


От з цим погоджуся на 100%.

Перед стартом проєкту ми часто ініціюємо перемовини з донором, щоб проговорити ті їхні процедури і правила, які ламають логіку наших активностей та робочих процесів. Або просто невиправдано ускладнюють роботу, коли все можна зробити простіше і отримати той же результат.

Успішність таких перемовин з нашого досвіду: 50/50.

Найлегше, звісно, з партнерами, з якими вже впроваджували проєкти. Вони знають, що ми адекватні в роботі та фінансовому звітуванні.
12👍6



group-telegram.com/impactimpact/143
Create:
Last Update:

“Політики, які організації просили нас розробити 2015 року, і те, що просять у 2025-му — кардинально різні речі”, — сказала юристка Лілія Вірьовкіна під час консультації, яку замовила у неї опісля гарячої дискусії тут в каналі про те, як фінансувати роботу співзасновників і директорів ГО.

Про її рекомендації та мої висновки щодо головного питання зустрічі розповім окремо. Поки ж — про цю цитату щодо політик.

Лілія каже, що раніше організаціям було достатньо плюс-мінус типового документу на 10 сторінок. Наразі ті ж політики — це 40-50 сторінок.

Чому? Бо тепер це документ з посиланнями на законодавство мало не в кожному абзаці, з детально виписаними, обгрунтованими підходами конкретної організації.

Політика стає аргументом у перемовинах з донорами щодо умов угоди, процедур закупівель, співпраці з підрядниками. Інструментом, щоб відстояти свою позицію, підходи та спроможність.

Мовляв, якщо ваша політика сильніша за ту, яку базово пропонує донор — він дозволить послуговуватися власною.

В теорії звучить круто. На практиці — чи вдається це комусь?

Бо з власного досвіду видається, що політики донора, які найчастіше йдуть додатками до угоди, є пріоритетнішими за політику організації.

“Раніше організації беззастережно приймали всі вимоги донорів. Тепер все частіше йдуть в аргументовану дискусію, щоб відстояти власні підходи та процеси”, — додає Лілія.


От з цим погоджуся на 100%.

Перед стартом проєкту ми часто ініціюємо перемовини з донором, щоб проговорити ті їхні процедури і правила, які ламають логіку наших активностей та робочих процесів. Або просто невиправдано ускладнюють роботу, коли все можна зробити простіше і отримати той же результат.

Успішність таких перемовин з нашого досвіду: 50/50.

Найлегше, звісно, з партнерами, з якими вже впроваджували проєкти. Вони знають, що ми адекватні в роботі та фінансовому звітуванні.

BY Імпактний імпакт


Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260

Share with your friend now:
group-telegram.com/impactimpact/143

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

In addition, Telegram's architecture limits the ability to slow the spread of false information: the lack of a central public feed, and the fact that comments are easily disabled in channels, reduce the space for public pushback. Groups are also not fully encrypted, end-to-end. This includes private groups. Private groups cannot be seen by other Telegram users, but Telegram itself can see the groups and all of the communications that you have in them. All of the same risks and warnings about channels can be applied to groups. In December 2021, Sebi officials had conducted a search and seizure operation at the premises of certain persons carrying out similar manipulative activities through Telegram channels. Andrey, a Russian entrepreneur living in Brazil who, fearing retaliation, asked that NPR not use his last name, said Telegram has become one of the few places Russians can access independent news about the war. Telegram was founded in 2013 by two Russian brothers, Nikolai and Pavel Durov.
from us


Telegram Імпактний імпакт
FROM American