#політика 

Живи, Україно, прекрасна і сильна,
В братськім союзі ти щастя знайшла.
Між рівними рівна, між вільними вільна,
Під сонцем свободи, як цвіт, розцвіла.

Україна — наступниця Речі Посполитої та УРСР. Від республіки двох народів нам дісталось бунтівливе населення, слабкі державні інститути, вічні проблеми з держ.бюджетом магнати-олігархи (котрі часто були багатшими та сильнішими від короля). 

Кривава осяйність УРСР залишила нам у спадок кланову систему влади, у котру інтегрувались наші олігархи. З'явились пінчуки, ахмєтови, порошенки і т.д. Окремо згадаємо про те, якщо ти вірою, правдою, доларом послужив цій системі — вона тебе не забуде. На пенсії тебе чекають державні нагороди, спокійні посади, охорона та повне забезпечення.

Історично склалось так, що наші державні інститути інколи не встигали за настроями суспільства. Часто траплялось так, що держава всіма можливими засобами намагалась протидіяти суспільству.

Повстання Косинського розпочалось з того, що Януш Острозький (син магната-мецената Василя-Костянтина) вирішив забрати собі його маєток. Козаки спалили Білу Церкву, опісля хоругви Януша розсіяли їхні загони.

Повстання Северина Наливайка топив у крові сам магнат-меценат Василь-Костянтин. Подальші козацькі повстання були спровоковані тим, що тодішні владні інститути не бажали визнати козацьку стихію рівною собі. Бунт Хмеля (Чаплинський спалив його хутір), що переріс у революцію був підтвердженням цієї тези. Правда, у часи Руїни козацька верхівка почала торгувати вольностями в обмін на селян-кріпаків, але це вже інша історія...

У часи Перших визвольних, владні інститути були настільки слабкими, що вони тримались виключно на чуді Господньому і купці пасіонаріїв. На наше нещастя, цього не вистачило для того, аби протидіяти більшовикам. Вони змогли Голодоморами та репресіями створити криваву осяйність УРСР, плоди котрої ми пожинаємо у досі.

Від початку 90-х і по 2014 р. держава займалась звичною справою — репресіями пасіонаріїв та торгуванням власним суверенітетом (тут ми недалеко втекли від козацької старшини часів Руїни). У 2014 р. добровольці врятували цю державу від колапсу. Вона їм відплатила тюрмами та переслідуваннями.

Після 2022 р. склалась ситуація, що люди котрі мислили політичними передвоєнними категоріями (бізнес, бабки, мутки, вибори, олігархічна солідарність) продовжують перебувати при владі. Вони вважають, що зараз все повернулось на свої місця.

Марксіст-Гетьманцев ґвалтує залишки економіки.

Бойко гріє зад у депутатському кріслі. ОПЗЖ слухняно сидить у Раді (мабуть чекають на прихід ванюшок)

УПЦ ФСБ продовжує отруювати
свідомість довірливих громадян.

Поліція обмежує право громадян на власне озброєння.

І такий список можна продовжувати без кінця.

У пасіонаріїв був запит на придушення вати. Держава його проігнорувала. Муштрування ватних покидьків вважалось більш доречним. Помалу це починає вилазити боком.

І як показує наша історія — коли інститут відстає від суспільства то буде бунт. Рано чи пізно. Але він таки буде.