Олександр Нотевський

От уявіть, ви Марко Рубіо.

Все життя займались політикою, будували собі карʼєру. Були молодим і успішним сенатором. Балотувались в президенти в дитячому для США віці 43 роки, стояли на класичній республіканській платформі. Ви — ворог авторитарних режимів, захисник вільного світу від Китаю, Ірану і Росії, справжній консерватор-рейганіст. Всю експертизу побудували в сфері зовнішньої політики і національної безпеки, працювали в профільних комітетах Сенату.

Але в ваш зоряний час в політику вривається руда мавпа і кількома твітами ставить вас на розвилку: або вдягати клоунського капелюха, або припиняти свою карʼєру.

І ви, плекаючи президентські амбіції, приймаєте нові правила гри: впрягаєтесь за президента Трампа, зраджуєте собі, змнюєте свої позиції на 180 градусів залежно від ноги, з якої піднявся Вождь, перевзуваєтесь у повітрі, щоб отримати бодай якусь посаду.

За відданість і дива еквілібристики вас роблять Державним секретарем США, як пишуть американські ЗМІ — кандидатом у наступники Трампа. Але до 2028 треба дожити і зберегти свою актуальність.

І ось ви, Марко Рубіо, досвідчений сенатор, молода зірка Республіканської партії, шанований експерт в зовнішній політиці і національній безпеці, спускаєтесь з трапу літака Держдепу з важливою державною місією: залякати Панаму і ні разу не заржать в розмові з її президентом, що Трамп реально погрожує вам вторгненням.

Але треба триматись в тонусі, бо вам ще редагувати програмну статтю на наступний ранок, де ви обґрунтовуєте стратегічний інтерес США навести порядок в Південній Америці і помиритись з Мадуро замість приборкання тоталітарних антиамериканських режимів, які розвʼязують війни і штовхають планету до Третьої світової.

Тож перед сном ви знімаєте клоунського капелюха, змиваєте грим і тихо плачете перед дзеркалом, сподіваючись, що все це буде не марним.

www.group-telegram.com/us/notevskyi.com/1766

4.9K viewsFeb 2 at 20:01

От уявіть, ви Марко Рубіо.

Все життя займались політикою, будували собі карʼєру. Були молодим і успішним сенатором. Балотувались в президенти в дитячому для США віці 43 роки, стояли на класичній республіканській платформі. Ви — ворог авторитарних режимів, захисник вільного світу від Китаю, Ірану і Росії, справжній консерватор-рейганіст. Всю експертизу побудували в сфері зовнішньої політики і національної безпеки, працювали в профільних комітетах Сенату.

Але в ваш зоряний час в політику вривається руда мавпа і кількома твітами ставить вас на розвилку: або вдягати клоунського капелюха, або припиняти свою карʼєру.

І ви, плекаючи президентські амбіції, приймаєте нові правила гри: впрягаєтесь за президента Трампа, зраджуєте собі, змнюєте свої позиції на 180 градусів залежно від ноги, з якої піднявся Вождь, перевзуваєтесь у повітрі, щоб отримати бодай якусь посаду.

За відданість і дива еквілібристики вас роблять Державним секретарем США, як пишуть американські ЗМІ — кандидатом у наступники Трампа. Але до 2028 треба дожити і зберегти свою актуальність.

І ось ви, Марко Рубіо, досвідчений сенатор, молода зірка Республіканської партії, шанований експерт в зовнішній політиці і національній безпеці, спускаєтесь з трапу літака Держдепу з важливою державною місією: залякати Панаму і ні разу не заржать в розмові з її президентом, що Трамп реально погрожує вам вторгненням.

Але треба триматись в тонусі, бо вам ще редагувати програмну статтю на наступний ранок, де ви обґрунтовуєте стратегічний інтерес США навести порядок в Південній Америці і помиритись з Мадуро замість приборкання тоталітарних антиамериканських режимів, які розвʼязують війни і штовхають планету до Третьої світової.

Тож перед сном ви знімаєте клоунського капелюха, змиваєте грим і тихо плачете перед дзеркалом, сподіваючись, що все це буде не марним.

BY Олександр Нотевський