Telegram Group & Telegram Channel
Forwarded from Bibliothèque by Lika
Якщо ви мене запитаєте, про що я можу говорити годинами, не втомлюючись (але безжально втомлюючи всіх своїх співрозмовників) — то, звісно, про мови й перекладиТому на цю розмову зі своєю лінгвістичною спорідненою душею я дууууже чекала.

Сьогодні дискутуємо з єдиним і неповторним — літературознавцем і шанованим перекладачем Максом Нестелєєвим.

— Ти згоден із думкою, що хороший переклад – це, по суті, ще одна авторська інтерпретація твору?


Макс: Знаєш, важко сказати, що таке “хороший переклад”. Коли легко читається? Коли він дуже точний? Коли збережено всі алюзії? У мене часто бувало так, що переклад подобався, а потім я відкривав оригінал і бачив, що там зовсім інше, ніж в українській версії, і перекладач покращив/погіршив текст автора. При тому, що переклад було дуже приємно читати. Ще кажуть, що хороший переклад — це коли ти забуваєш, що перед тобою перекладений текст. Але чи це плюс? Не певен. Це підхід одомашнення оригіналу, але ж є і підхід очуження оригіналу — і обидва вони доцільні.

Ліка: Ну, на мою думку, навіть найякісніший переклад ніколи не здатен передати всі стилістичні нюанси оригіналу. Але намагатися — все одно треба😄 У мене точно є внутрішній опір до одомашнення тексту — майже на клітинному рівні. Ну так, можливо читатися такий переклад буде легше, але він не буде чесним із читачем.

— Є речі, які дуже складно відтворити в перекладі — ідіоми, культурні алюзії, гра слів. Для тебе ця «неперекладність» — це радше виклик чи межа, з якою просто треба змиритися?)))


Макс: Я завжди кажу, що переклад — це мистецтво втрат. І ще кажу, що всі переклади погані, бо хороші тільки оригінали. Отакий я перекладач-песиміст 🙂 Для мене перекладати — це завжди виклик, бо навіть у простих текстах є різні складності, які перекладачі часто ігнорують: ритм, асонанси-алітерації тощо. Я дуже люблю поморочитися з грою слів — інколи над нею можу кілька місяців думати, як я пів року думав, як перекласти абревіатуру WASTE в “Виголошенні лоту 49” Пінчона.

— Ну а це питання не дає мені спокою вже давно: як ти ставишся до адаптації, коли замість буквальної точності обирають культурну зрозумілість для читача?


Макс: Негативно. Я за точний переклад, а не за художній. Інакше кажучи, я за Григорія Кочура, а не за Миколу Лукаша. Хоча обох люблю по-своєму. Адаптовані і зрозумілі переклади — то хіба для дітей. А для дорослих — завжди можна щось пояснити в примітках чи післямові, не спрощуючи сам переклад.

— Взагалі, як, на твою думку, змінюється «оптика» читача, коли він читає ту саму книжку різними мовами?


Макс: Кардинально. Я не завжди все розумію, коли просто читаю в оригіналі. Щоб повноцінно зрозуміти текст, мені треба його перекласти. І коли я перекладаю, то люблю зазирати в переклади іншими мовами, щоб побачити, чи збігається моя оптика з оптикою інших. Інколи мені навіть здається, що я краще розумію текст, ніж інші перекладачі. Акцентую на слові “здається” 🙂

Ліка: Згодна — якщо прочитати ту саму книжку чотирма різними мовами, то й вражень залишиться чотири. 

— Чи є якась книга, яку ти мрієш перекласти? І навпаки — яку книжку ти б волів ніколи не читати в перекладі?


Макс: Цілий перелік, який очолює “Finnegans Wake” Джойса. І вона ж якраз саме та книжка, яку я б не хотів читати в перекладі, бо там буде втрат більше, аніж здобутків.

Ліка: А в мене є ціла плеяда французьких і бельгійських авторів, яких я б переклала — Нотомб, Ерно, віднедавна також мрію про книгу Адель Йон, яка цього року наробила галасу у Франції. Водночас я пробувала читати переклад «Років» Ерно англійською — і не впевнена, що готова витримати ще й українську версію😅

#BbL_про_мови
45🥰27👍9🔥3



group-telegram.com/pomolab/1130
Create:
Last Update:

Якщо ви мене запитаєте, про що я можу говорити годинами, не втомлюючись (але безжально втомлюючи всіх своїх співрозмовників) — то, звісно, про мови й перекладиТому на цю розмову зі своєю лінгвістичною спорідненою душею я дууууже чекала.

Сьогодні дискутуємо з єдиним і неповторним — літературознавцем і шанованим перекладачем Максом Нестелєєвим.

— Ти згоден із думкою, що хороший переклад – це, по суті, ще одна авторська інтерпретація твору?


Макс: Знаєш, важко сказати, що таке “хороший переклад”. Коли легко читається? Коли він дуже точний? Коли збережено всі алюзії? У мене часто бувало так, що переклад подобався, а потім я відкривав оригінал і бачив, що там зовсім інше, ніж в українській версії, і перекладач покращив/погіршив текст автора. При тому, що переклад було дуже приємно читати. Ще кажуть, що хороший переклад — це коли ти забуваєш, що перед тобою перекладений текст. Але чи це плюс? Не певен. Це підхід одомашнення оригіналу, але ж є і підхід очуження оригіналу — і обидва вони доцільні.

Ліка: Ну, на мою думку, навіть найякісніший переклад ніколи не здатен передати всі стилістичні нюанси оригіналу. Але намагатися — все одно треба😄 У мене точно є внутрішній опір до одомашнення тексту — майже на клітинному рівні. Ну так, можливо читатися такий переклад буде легше, але він не буде чесним із читачем.

— Є речі, які дуже складно відтворити в перекладі — ідіоми, культурні алюзії, гра слів. Для тебе ця «неперекладність» — це радше виклик чи межа, з якою просто треба змиритися?)))


Макс: Я завжди кажу, що переклад — це мистецтво втрат. І ще кажу, що всі переклади погані, бо хороші тільки оригінали. Отакий я перекладач-песиміст 🙂 Для мене перекладати — це завжди виклик, бо навіть у простих текстах є різні складності, які перекладачі часто ігнорують: ритм, асонанси-алітерації тощо. Я дуже люблю поморочитися з грою слів — інколи над нею можу кілька місяців думати, як я пів року думав, як перекласти абревіатуру WASTE в “Виголошенні лоту 49” Пінчона.

— Ну а це питання не дає мені спокою вже давно: як ти ставишся до адаптації, коли замість буквальної точності обирають культурну зрозумілість для читача?


Макс: Негативно. Я за точний переклад, а не за художній. Інакше кажучи, я за Григорія Кочура, а не за Миколу Лукаша. Хоча обох люблю по-своєму. Адаптовані і зрозумілі переклади — то хіба для дітей. А для дорослих — завжди можна щось пояснити в примітках чи післямові, не спрощуючи сам переклад.

— Взагалі, як, на твою думку, змінюється «оптика» читача, коли він читає ту саму книжку різними мовами?


Макс: Кардинально. Я не завжди все розумію, коли просто читаю в оригіналі. Щоб повноцінно зрозуміти текст, мені треба його перекласти. І коли я перекладаю, то люблю зазирати в переклади іншими мовами, щоб побачити, чи збігається моя оптика з оптикою інших. Інколи мені навіть здається, що я краще розумію текст, ніж інші перекладачі. Акцентую на слові “здається” 🙂

Ліка: Згодна — якщо прочитати ту саму книжку чотирма різними мовами, то й вражень залишиться чотири. 

— Чи є якась книга, яку ти мрієш перекласти? І навпаки — яку книжку ти б волів ніколи не читати в перекладі?


Макс: Цілий перелік, який очолює “Finnegans Wake” Джойса. І вона ж якраз саме та книжка, яку я б не хотів читати в перекладі, бо там буде втрат більше, аніж здобутків.

Ліка: А в мене є ціла плеяда французьких і бельгійських авторів, яких я б переклала — Нотомб, Ерно, віднедавна також мрію про книгу Адель Йон, яка цього року наробила галасу у Франції. Водночас я пробувала читати переклад «Років» Ерно англійською — і не впевнена, що готова витримати ще й українську версію😅

#BbL_про_мови

BY Лабіринти постмодернізму




Share with your friend now:
group-telegram.com/pomolab/1130

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

NEWS Artem Kliuchnikov and his family fled Ukraine just days before the Russian invasion. "This time we received the coordinates of enemy vehicles marked 'V' in Kyiv region," it added. Continuing its crackdown against entities allegedly involved in a front-running scam using messaging app Telegram, Sebi on Thursday carried out search and seizure operations at the premises of eight entities in multiple locations across the country. "We're seeing really dramatic moves, and it's all really tied to Ukraine right now, and in a secondary way, in terms of interest rates," Octavio Marenzi, CEO of Opimas, told Yahoo Finance Live on Thursday. "This war in Ukraine is going to give the Fed the ammunition, the cover that it needs, to not raise interest rates too quickly. And I think Jay Powell is a very tepid sort of inflation fighter and he's not going to do as much as he needs to do to get that under control. And this seems like an excuse to kick the can further down the road still and not do too much too soon."
from us


Telegram Лабіринти постмодернізму
FROM American