🇮🇱 🇮🇷 Ізраїльська атака на ядерні об’єкти ірану: що буде далі і яке значення для Європи та України.
▶️ Перше і головне значення — звичайно, це ціни на нафту. Лише від потенційної згадки про обстріл 12 травня, ціни на нафту злетіли на 5%. А після самого обстрілу — ще на 7%. Сумарно
ціни виросли з 64 за барель марки Brent до 75. У разі повноцінної війни ціни на нафту прогнозуються в районі 90. У разі блокування Ормузької протоки — за 100.
⏩ А це означає одне:
вищі світові ціни на нафту — більше можливостей для московії вести війну в Україні.
❗️ Але,
щоб уникнути маніпуляцій, то варто зазначити особливості специфіку користування такими даними:
📌А) Ріст ціни на нафту є політичним — тобто через очікування конфлікту. Як тільки ефект тригера зникає, тобто «не відбувається», то «плече спекуляції» скорочують — і нафта відкотиться до позначок економічного обґрунтування. Економічне обґрунтування — це тренд вниз через збільшення видобутку нафти та гальмування економічного зростання. Чи буде цей тренд довготривалим — залежить від розвитку подій, який ми зараз не можемо спрогнозувати, а лише спостерігати.
📌Б) Криза економіки московії не залежить виключно від ціни на нафту. Ціна на нафту визначає темп пришвидшення чи гальмування кризової спіралі. Але кризові явища були окреслені на початку року — і при ціні нафти 75-80 за барель. Так, падіння цін на нафту пришвидшувало темп та збільшувало макроризики, але це не єдиний чинник.
➡️ Але високі ціни на нафту будуть мати значення у разі «довготривалості ефекту» — як мінімум у розрізі кварталу, а не дня чи тижня+.
Якщо занепокоєння ринку не справдяться, то політичний ефект як стимул ціни впаде — і повернеться до економічного обґрунтування.
▶️ Другий момент — це потенційний ризик того, що конфлікт може відволікти увагу (і, скоріш за все, частково відволіче) на важливому саміті G-7. Саміт відбувається 13-15 червня, і до нього прив’язані важливі питання щодо санкцій. І так, було б важко переконати Трампа долучитись до європейських санкцій 18-го пакету, підтриманих Канадою та Японією, а події на Близькому Сході — через їх «новизну» — мають ефект відволікання уваги.
Але тут повинен спрацювати запобіжник, що адженду на такі заходи готують заздалегідь. Тому навіть «новизна» конфлікту на Бл. Сході має бути скоригована затвердженим раніше порядком денним.
▶️ Третій момент — перенаправлення допомоги, призначеної Україні, до Ізраїлю. Даний ризик частково відбувся з засобами ураження, призначеними Україні для дешевого знищення Шахедів. Ці засоби були перенаправлені на Близький Схід, про що нещодавно стало відомо. Це поки більш
ситуативне рішення. Але у разі довготривалості конфлікту між Ізраїлем та іраном — це може стати системним явищем. Особливо на тлі того, що ізраїльські запаси зброї є вичерпними через активне використання з жовтня 2023 року.
❓ Ключове питання чи буде «довготривалість»?
Це залежить від ключового фактора — реакції ірану.➡️ Іран буде реагувати, бо режим, який і так переживає кризу, не може проігнорувати факт удару по стратегічних об’єктах. Інакше в націоналістичних та ультрарелігійних елітах можуть виникнути тенденції до усунення і так хворого Хаменеї як недієздатного лідера.
Тож відповідь буде. Питання масштабу.
Раніше президентська вертикаль ірану неодноразово заявляла, що Тегерану не вигідний довготривалий конфлікт з Ізраїлем (це було під час масованого обстрілу 2024). Навряд чи це змінилось і зараз, враховуючи економічні проблеми ірану за останній рік та підірвану мережу проксі утворень — «пояс стримування Ізраїлю».
Ознаками, на які варто орієнтуватись, що іран планує уникнути ескалації та проведе атаку у відповідь виключно з медійними мотивами, буде:
🛑1) Відмова та блокування проксі-мілітарних утворень від атак на американські об’єкти.
🛑2) Не скасування зустрічі в Омані з представниками США.
🛑3) Уникнення завдання значної шкоди цивільній інфраструктурі Ізраїлю, оскільки це може бути зворотнім тригером для Ізраїлю.
Якщо це буде так, то «криза» повторить пакистансько-індійське загострення.
Resurgam ➰ Приєднуйся 