Деякі правила чатів 18 століття:

О мові й розмовах

• Заховай завше пристойность і поміркованиє в словах жартовливих (котриї часом могутся мовити для розвеселеня умислу)

• Не примовляй нікому ущипливими словами, горделивими, албо кого понижаючими, овшем завше показуй способом мови твоєй покорним і ростропним, же шануєш тих, з котрими розмовляєш

• Мовячи о якой річи, не домагайся, аби присвідчали тобі, мовячи: албож я неправду мовлю

• Не виявляй того, от кого чувесь то, що кажеш; хіба бись був певний, же той, хто тобі сказав, не будет о то жалковати

• Навет з рівними себі мов скромне і до матерії, о котрой мовится; не говори збит много, не будь подобен тим, котрим язик як на коловроті

• Не сопротивляйся зданю других, ані упирайся при своєм; і в тих річах, в которих волно рожне розуміти, не гань тих, котриї противне тобі розуміют

• Прийшовши до компанії не питай, о чом розмовляли, єсли над ними власти не маєш

• Не мов о річах пришлих албо непевних, ані о тих, котриї в секреті міти приналежит

Політика свіцкая от іностранних авторов вкратці собранная. Младим прилична, а всім же обще благопотребная. Львів, 1790


І Літопис І