Публікація з ФБ від мого друга Євгена Подтіхова

Бойові дії з застосуванням стрілецької зброї на наших теренах ідуть вже, м'яко кажучи, не перший день. Платформа AR-15 і оптичні прицільні прилади також фігурують буквально з 2014 року. Також у кожного в телефоні (особливо з появою старлінка) є доступ в глобальну мережу Інтернет, де окрім brain rot мемів, присутні майже всі доступні людству знання, накопичені за тисячі років, в тому числі безліч відео і статей про стрілецьку зброю... Але це не зупиняє людей від того, щоб робити тупі помилки в експлуатації зброї, особливо коли мова заходить за тюнінг.

Ось яскравий приклад на вкладених фото.

Військовослужбовець придбав собі цивільний напівавтоматичний карабін AR-15. Цей зразок має планку Пікатінні на ствольній коробці (верхньому ресивері) а також на консольній цівці. В якості прицільного прилада був обраний "загінник" закріплений на карабіні за допомогою моноблоку з виносом і тут починається сумне. По факту, не залежно від збройової платформи, існує залізне правило - оптику треба кріпити до ствольної коробки, тому що саме ця деталь безпосередньо жорстко з'єднана зі стволом (А приціл ми, грубо кажучи, пристрілюємо саме відносно ствола) та має найбільшу жорсткість серед інших деталей зброї. Це забезпечує стабільне положення прицільного приладу без люфтів та інших небажаних рухів і відповідно стабільне збереження "нуля". Цівка має такий саме інтерфейс кріплення зверху, що і ствольна коробка, але вона не має безпосереднього жорсткого з'єднання зі стволом і навіть найбільш вдалі зразки все одно мають люфт відносно ресиверу (Але цього достатньо наприклад для встановлення лазера або нічної/термальної передоб'єктивної насадки, котрі працюють в парі с прицілом і не мають своєї прицільної сітки/марки).
Нащо існують моноблоки з виносом вперед? У кожного оптичного приладу є такий параметр, як фокусна відстань, в залежності від неї приціл треба розміщувати на певній відстані від ока стрільця. Багато сучасних прицілів зі збільшенням, мають таку конструкцію і довжину корпусу , що якщо встановити їх на звичайних кільцях, або на моноблоці без виносу, таким чином щоб окуляр знаходився на коректній вілстані до ока, то стрілець буде вимушений зсунутии приціл вперед занадто далеко, на відносно короткій планці пікатінні на ресивері і переднє кільце, або половина моноблока опиниться вже на інтерфейсі цівки, котра в свою чергу люфтить.

Стрілець на фото не знав всіх цих нюансів і у підсумку розвернув моноблок задом на перед і щоб зберегти коректну фокусну відстань між оком і окуляром - зсунув його на цівку. Дуже сумніваюсь, що цей приціл навіть приведений до нормального бою і взагалі не маю сумнівів, що воно "тримає нуль", але найбільш сумне в цій ситуації, що вона неунікальна. Я бачив безліч випадків, коли військовослужбовці, не знаючи матчастини, встановлювали оптику куди попало, не пристрілювали її взагалі, а потім дивувались "Чого мій автомат такий косий? Напевно він зламаний). Мій топ всратого монтажу очолює коліматор, встановлений на пластмасову накладку на газову трубку АК від Fab defense, це золотий еталон кугутського гівнотюнінгу. Сподіваюсь, що колись у майбутньому середній рівень обізнаності в стрілецькій зброї в Силах Оборони істотно зросте, але поки маємо що маємо