Пане Дуда, ви кажете, що щиро не розумієте, як вас можуть обіймати українці, у яких на одязі червоно-чорні символи ОУН і УПА. Що ж, дозвольте пояснити.
Ви — президент суверенної держави, союзника України. Але коли ви згадуєте Шухевича, Бандеру і «людобуйства», не спромігшись згадати про звірства Польщі в Галичині, про пацифікацію 1930-х, про ув’язнення, розстріли, придушення української ідентичності — ви не говорите правду. Ви її уникаєте. А без правди — не буде ні взаємної поваги, ні справжнього союзу.
Ви згадуєте Волинь. Але не згадуєте Пілсудського. Не згадуєте Тадеуша Голувка, який закликав «приборкати українського дикуна» і виселити його до Сибіру. Не згадуєте Березу-Картузьку — концтабір для українців. Не згадуєте розстріляних у Сяноку, Перемишлі, на Лемківщині. Не згадуєте ані акцію «Вісла», ані вбитих дітей.
Ви називаєте вбивцями тих, хто дав відсіч тим, хто прийшов на їхню землю з хрестами й нагайками. Ви не хочете визнати, що якби Польща поважала українське право на землю і гідність — можливо, ніхто б і не взяв до рук зброю.
Ви кажете: «не прийму Шухевича». А ким він був, на вашу думку? Солдатом, який дав бій одразу трьом імперіям — польській, нацистській і більшовицькій. Вас дивує, що він герой для українців? А для кого тоді бути героєм? Для того, хто здався? Хто мовчав, коли палили села й церкви? Ні. Ми пам’ятаємо тих, хто боровся. І так — боровся жорстко. Бо мир із карателями не будується.
Ви ж не відмовляєтеся від пам’яті про Пілсудського? Хоча саме він у 1919 році вторгся в Україну, саме польське військо придушувало ЗУНР, саме поляки катували українців у львівських тюрмах. А коли українці наважилися відповісти — ви кажете «варварство»?
Насильство породжує насильство, пане Дуда. Не навпаки.
І якщо ви не розумієте, чому вас обіймають українці у вишиванках із червоно-чорними стрічками — то тому, що ці люди вашу націю пробачили. Але своїх не зрадили. Пробачили за кров, за сльози, за приниження. Бо вони хочуть майбутнього. А не повернення в колоніальну травму.
Українці довели, що вміють бути друзями. А ваші військові — ні. Жодна ракета, що влітала з РФ у небо України, не була збита Польщею. Жодна. І в цей час ви вказуєте нам, яких героїв можна шанувати, а яких — ні? Це що, не цинізм?
Нехай вас не лякає червоно-чорний прапор. Це не прапор війни. Це прапор пам’яті й боротьби. І якщо ви не готові це зрозуміти — отже, ви так і не збагнули, звідки береться свобода. Не з наказу. А з готовності вмирати за своє.
Тож якщо ви справді хочете бути з Україною, а не лише говорити про це — почніть із поваги. Не до символів, а до вибору народу. І тоді, можливо, ці обійми стануть щирими й для вас.
Пане Дуда, ви кажете, що щиро не розумієте, як вас можуть обіймати українці, у яких на одязі червоно-чорні символи ОУН і УПА. Що ж, дозвольте пояснити.
Ви — президент суверенної держави, союзника України. Але коли ви згадуєте Шухевича, Бандеру і «людобуйства», не спромігшись згадати про звірства Польщі в Галичині, про пацифікацію 1930-х, про ув’язнення, розстріли, придушення української ідентичності — ви не говорите правду. Ви її уникаєте. А без правди — не буде ні взаємної поваги, ні справжнього союзу.
Ви згадуєте Волинь. Але не згадуєте Пілсудського. Не згадуєте Тадеуша Голувка, який закликав «приборкати українського дикуна» і виселити його до Сибіру. Не згадуєте Березу-Картузьку — концтабір для українців. Не згадуєте розстріляних у Сяноку, Перемишлі, на Лемківщині. Не згадуєте ані акцію «Вісла», ані вбитих дітей.
Ви називаєте вбивцями тих, хто дав відсіч тим, хто прийшов на їхню землю з хрестами й нагайками. Ви не хочете визнати, що якби Польща поважала українське право на землю і гідність — можливо, ніхто б і не взяв до рук зброю.
Ви кажете: «не прийму Шухевича». А ким він був, на вашу думку? Солдатом, який дав бій одразу трьом імперіям — польській, нацистській і більшовицькій. Вас дивує, що він герой для українців? А для кого тоді бути героєм? Для того, хто здався? Хто мовчав, коли палили села й церкви? Ні. Ми пам’ятаємо тих, хто боровся. І так — боровся жорстко. Бо мир із карателями не будується.
Ви ж не відмовляєтеся від пам’яті про Пілсудського? Хоча саме він у 1919 році вторгся в Україну, саме польське військо придушувало ЗУНР, саме поляки катували українців у львівських тюрмах. А коли українці наважилися відповісти — ви кажете «варварство»?
Насильство породжує насильство, пане Дуда. Не навпаки.
І якщо ви не розумієте, чому вас обіймають українці у вишиванках із червоно-чорними стрічками — то тому, що ці люди вашу націю пробачили. Але своїх не зрадили. Пробачили за кров, за сльози, за приниження. Бо вони хочуть майбутнього. А не повернення в колоніальну травму.
Українці довели, що вміють бути друзями. А ваші військові — ні. Жодна ракета, що влітала з РФ у небо України, не була збита Польщею. Жодна. І в цей час ви вказуєте нам, яких героїв можна шанувати, а яких — ні? Це що, не цинізм?
Нехай вас не лякає червоно-чорний прапор. Це не прапор війни. Це прапор пам’яті й боротьби. І якщо ви не готові це зрозуміти — отже, ви так і не збагнули, звідки береться свобода. Не з наказу. А з готовності вмирати за своє.
Тож якщо ви справді хочете бути з Україною, а не лише говорити про це — почніть із поваги. Не до символів, а до вибору народу. І тоді, можливо, ці обійми стануть щирими й для вас.
"We as Ukrainians believe that the truth is on our side, whether it's truth that you're proclaiming about the war and everything else, why would you want to hide it?," he said. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised. Groups are also not fully encrypted, end-to-end. This includes private groups. Private groups cannot be seen by other Telegram users, but Telegram itself can see the groups and all of the communications that you have in them. All of the same risks and warnings about channels can be applied to groups. It is unclear who runs the account, although Russia's official Ministry of Foreign Affairs Twitter account promoted the Telegram channel on Saturday and claimed it was operated by "a group of experts & journalists." At this point, however, Durov had already been working on Telegram with his brother, and further planned a mobile-first social network with an explicit focus on anti-censorship. Later in April, he told TechCrunch that he had left Russia and had “no plans to go back,” saying that the nation was currently “incompatible with internet business at the moment.” He added later that he was looking for a country that matched his libertarian ideals to base his next startup.
from sg
