group-telegram.com/summereading/507
Last Update:
Якщо маєте достатньо часу і вмієте читати швидко, то нову книжечку Володимира Арєнєва "Музиканти. Четвертий дарунок" можна прочитати за якусь годину. Саме тому й "книжечка", а ще через її зменшений розмір — якраз поміщається у кишеню піксельних штанів.
Під час Книжкового Арсеналу у мене не було навіть години часу, тому я читав "Музикантів" два дні. Це історія проста, але світла і атмосферна. А ще вона приємно різдвяна, але ж не буду я чекати найближчого грудня, краще якось на Різдво її перечитаю.
Музиканти — це рудий котисько, трішки схожий на Ростислав Семківа (хоча сам автор повісті бачить у ньому іншого дуже відомого письменника), величезний незрячий ньюфаундленд та невеличка сова, які чомусь подорожують разом світом, надто схожим на наш, адже ці персонажі, як і всі, хто читатиме про їхні пригоди в Україні, час від часу чують повітряну тривогу, звуки вибухів та спускаються в укриття.
Якщо хтось думає, що я допетрав, чому саме їх називають Музикантами, то це не так, але позаяк очевидно, що пригоди триватимуть, то деталі їхньої біографії можуть розкритися в інших оповідях, котрі автору ще доведеться написати.
Попри те, що історія різдвяна та підліткова (я і дев'ятирічним хлопчиськом залюбки би її читав), автор щедро розкладає по тексту "великодки", аби мені вона і в сорок два роки гарно заходила.
Двоє пухнастих друзів і одна перната їхня подруга вписуються в таємничу пригоду, щоби провести найдовшу і найстрашнішу зимову ніч у затишку та теплі, але якби все на світі відбувалося так просто, то не було б про що писати книжки...
BY Літо купує книжки
Share with your friend now:
group-telegram.com/summereading/507