Yevstratiy Zoria

В Йоханесбургу завершилося засідання Центрального комітету Всесвітньої Ради Церков. Членами якої є РПЦ та низка її сателітів.

Символічно, що засідання відбулося саме в ПАР, і один з ключових документів посилається на декларацію духовного спротиву апартеїду, оприлюднену 40 років тому християнськими богословами ПАР.

Символічно також, що єдиний випадок, коли церква була виключена зі складу ВРЦ - це виключення Голландської реформатської церкви в ПАР, яка публічно поширювала «богословське виправдання» апартеїду.

На адресу РПЦ, яка проповідує «священну війну» проти України та благословляє російський державний терор, ЦК ВРЦ не зміг сказати ані слова осуду - не те, що виключити. Бо рішення ухвалюють консенсусом, і навіть на узагальнені заяви потрібна згода самої РПЦ.

З архівів КДБ відомо, що кожна велика подія у ВРЦ (Генеральна асамблея чи засідання ЦК) ретельно готувалася з боку спецслужб Кремля разом з підлеглою Моспатріархією. Впевнений, що так само було і цього разу.

Тож очевидно, що ціною збереження присутності та впливу РПЦ у Раді стала мовчазна згода на заяви з осудом російської агресії і терору проти мирного населення і цивільної інфраструктури. Але заяви ці зроблені у значно мʼякших виразах, ніж, наприклад, сказано про Ірано-ізраїльську війну та війну в Газі (ці два питання навіть поставлені технічно в приорітет, перед українським питанням). Натомість жодного слова осуду позиції самої РПЦ - нема.

Відтак явним намаганням догодити кремлівським кураторам стала згадка в документі брехливих заяв російських урядовців про нібито причетність України до аварій з цивільними потягами у Брянський області - поряд з реальними фактами триваючого російського терору.

Зрештою, що спромоглася сказати ВРЦ - можете прочитати нижче.

Питання членства ПЦУ в Раді знову відкладене - бо за 3,5 роки формальна делегація ВРЦ, яка має дослідити, чи вірують в нашій Церкві у Тройцю - так і не змогла доїхати до Києва. А це перешкоджає просунути питання членства. Хоча впевнений, що насправді причина проста - РПЦ і Ко використовують процедурні та кулуарні можливості, щоби не допустити позитивного рішення так довго, як тільки можна.

Водночас слід висловити окрему щиру подяку всім делегатам, особливо зі Вселенського Патріархату та Церкви Греції, які на засіданні послідовно відбивали різні намагання представників РПЦ і Ко максимально напхати підсумкові документи кремлівською пропагандою та нашкодити Україні.

Зрештою, ВРЦ довела знову, що схожа на ООН - потужно генерує глибоку стурбованість та занепокоєння там, де це дозволяють. І гучно мовчить там, де не дозволяють.

Відтак посилання на декларацію проти апартеїду, яка реально засуджувала уряд ПАР і за яку автори ризикували навіть життям - лише підкреслює системну проблему, з якої на нинішньому етапі ВРЦ не може вийти: як з одного джерела (не) дозволяти текти і гіркій, і солодкій воді та виростити смокви на тернині?

www.group-telegram.com/sg/yevstr.com/544

343 viewsedited  Jun 26 at 10:46

В Йоханесбургу завершилося засідання Центрального комітету Всесвітньої Ради Церков. Членами якої є РПЦ та низка її сателітів.

Символічно, що засідання відбулося саме в ПАР, і один з ключових документів посилається на декларацію духовного спротиву апартеїду, оприлюднену 40 років тому християнськими богословами ПАР.

Символічно також, що єдиний випадок, коли церква була виключена зі складу ВРЦ - це виключення Голландської реформатської церкви в ПАР, яка публічно поширювала «богословське виправдання» апартеїду.

На адресу РПЦ, яка проповідує «священну війну» проти України та благословляє російський державний терор, ЦК ВРЦ не зміг сказати ані слова осуду - не те, що виключити. Бо рішення ухвалюють консенсусом, і навіть на узагальнені заяви потрібна згода самої РПЦ.

З архівів КДБ відомо, що кожна велика подія у ВРЦ (Генеральна асамблея чи засідання ЦК) ретельно готувалася з боку спецслужб Кремля разом з підлеглою Моспатріархією. Впевнений, що так само було і цього разу.

Тож очевидно, що ціною збереження присутності та впливу РПЦ у Раді стала мовчазна згода на заяви з осудом російської агресії і терору проти мирного населення і цивільної інфраструктури. Але заяви ці зроблені у значно мʼякших виразах, ніж, наприклад, сказано про Ірано-ізраїльську війну та війну в Газі (ці два питання навіть поставлені технічно в приорітет, перед українським питанням). Натомість жодного слова осуду позиції самої РПЦ - нема.

Відтак явним намаганням догодити кремлівським кураторам стала згадка в документі брехливих заяв російських урядовців про нібито причетність України до аварій з цивільними потягами у Брянський області - поряд з реальними фактами триваючого російського терору.

Зрештою, що спромоглася сказати ВРЦ - можете прочитати нижче.

Питання членства ПЦУ в Раді знову відкладене - бо за 3,5 роки формальна делегація ВРЦ, яка має дослідити, чи вірують в нашій Церкві у Тройцю - так і не змогла доїхати до Києва. А це перешкоджає просунути питання членства. Хоча впевнений, що насправді причина проста - РПЦ і Ко використовують процедурні та кулуарні можливості, щоби не допустити позитивного рішення так довго, як тільки можна.

Водночас слід висловити окрему щиру подяку всім делегатам, особливо зі Вселенського Патріархату та Церкви Греції, які на засіданні послідовно відбивали різні намагання представників РПЦ і Ко максимально напхати підсумкові документи кремлівською пропагандою та нашкодити Україні.

Зрештою, ВРЦ довела знову, що схожа на ООН - потужно генерує глибоку стурбованість та занепокоєння там, де це дозволяють. І гучно мовчить там, де не дозволяють.

Відтак посилання на декларацію проти апартеїду, яка реально засуджувала уряд ПАР і за яку автори ризикували навіть життям - лише підкреслює системну проблему, з якої на нинішньому етапі ВРЦ не може вийти: як з одного джерела (не) дозволяти текти і гіркій, і солодкій воді та виростити смокви на тернині?

BY Yevstratiy Zoria