Великі безпілотні літаки, такі як Bayraktar, все ще мають певне застосування проти повстанців або для полювання на підводні човни, але вони стали в основному зайвими у війні між державами. Саме з цієї причини восени Великобританія оголосила про виведення з експлуатації безпілотного літака-спостерігача Watchkeeper, придбаного за ціною понад 1 мільярд фунтів стерлінгів.
Викликом для Великої Британії є те, як скористатися можливостями, які надають безпілотники, уникаючи при цьому дорогих «білих слонів». Барронс стверджує, що досвід України сформувався під впливом специфічних обмежень цієї країни, наприклад, відсутності повітряних сил, великих бронетанкових формувань або військово-морського флоту. «НАТО не втратить контроль над повітряним простором, – сказав він. – НАТО зможе створити сухопутні сили, які зможуть маневрувати і також контролювати море».
Барронс проводить розмежування між «запобіганням» і «контролем». З розвитком таких видів зброї, як дрони, запобігання стає дедалі легшим. Дрони, що мають точне наведення, можуть зупинити російську танкову колону. Аналогічно, один мінний загороджувач може перекрити доступ до великої ділянки океану, тоді як для встановлення контролю над нею потрібна оперативна група з декількох кораблів, здатних захиститися від всього спектру загроз під водою, на поверхні та в повітрі.
Розвиток безпілотників призводить до стагнації на передовій в Україні, відмови від контролю над територією, що значно ускладнює її захоплення або контроль. «Здатність маневрувати переважає здатність виявляти і знищувати», — сказав Метью Савілл, директор з військових наук Королівського об'єднаного інституту оборони (RUSI).
Барронс стверджує, що все більш ефективні контрзаходи, від лазерів до прицілів, призначених для збивання дронів, повинні повернути маятник в бік мобільності, подалі від безплідності донбаських окопів, схожих на Сомму. Правда також і те, що погана погода може змусити дрони залишитися на землі, а старомодна артилерія залишається швидшим способом ураження цілей руйнівними залпами.
Барронс також вважає, що дрони – це лише частина більшої проблеми, яка обертається навколо штучного інтелекту, робототехніки та автономності. Наприклад, створення мереж датчиків на базі штучного інтелекту, будь то в космосі чи на полі бою, для майже миттєвої ідентифікації ворожих сил може перевернути багато сучасних розрахунків.
В цьому потенційно дистопічному баченні безпілотні літаки або військові кораблі можуть стати єдиним засобом, здатним швидко реагувати на нові загрози. Отже, реалізація таких великих проектів, як винищувач Tempest, на який Міністерство оборони виділило 14 мільярдів фунтів, зараз знаходиться під питанням. За словами Савілла, люди неминуче запитають: «Навіщо ми робимо ставку на пілотований літак, який не буде експлуатуватися протягом 15 років, якщо через десять років він зіткнеться з передовими технологіями штучного інтелекту та сенсорами?».
Для російських ВПС, які оглядають тліючі уламки своїх бомбардувальників, ця дилема є подвійно складною. Сучасна зброя, така як бойові літаки чи військові кораблі, залишається дуже дорогою і її будівництво займає багато часу. Чи спробують вони замінити те, що було втрачено минулого тижня?
Флоти дронів можна виробляти у великих кількостях за допомогою 3D-принтерів та базових компонентів. Навіть якщо припустити, що маятник зрештою відхилиться від них, ці безпілотні озброєння сповільнили війну в Україні майже до повного зупинення, залишивши обидві сторони в непевності щодо того, як здобути перемогу. Дрони відкривають нову сторінку в історії військової справи, але ця сторінка ще пишеться щодня на полі бою»
Ремарка або про шо мовчать всі і поки шо не кажуть.
Світ змінився, він став набагато небезпечнішим. Ліквідація світових лідерів буде тепер не такою як раніше, а більш технологічною.
Снайпери і отрути майже непотрібні. Потрібен лише пілот, який може зібрати дрон, причепити скид і з 50 км влучити в авто чи в вікно.
Ми на порозі гонки між новими, більш сучасними дронами, та реб-ами, які будуть маст хев для будь-якого кортежу, як бронежилети чи зброя
Великі безпілотні літаки, такі як Bayraktar, все ще мають певне застосування проти повстанців або для полювання на підводні човни, але вони стали в основному зайвими у війні між державами. Саме з цієї причини восени Великобританія оголосила про виведення з експлуатації безпілотного літака-спостерігача Watchkeeper, придбаного за ціною понад 1 мільярд фунтів стерлінгів.
Викликом для Великої Британії є те, як скористатися можливостями, які надають безпілотники, уникаючи при цьому дорогих «білих слонів». Барронс стверджує, що досвід України сформувався під впливом специфічних обмежень цієї країни, наприклад, відсутності повітряних сил, великих бронетанкових формувань або військово-морського флоту. «НАТО не втратить контроль над повітряним простором, – сказав він. – НАТО зможе створити сухопутні сили, які зможуть маневрувати і також контролювати море».
Барронс проводить розмежування між «запобіганням» і «контролем». З розвитком таких видів зброї, як дрони, запобігання стає дедалі легшим. Дрони, що мають точне наведення, можуть зупинити російську танкову колону. Аналогічно, один мінний загороджувач може перекрити доступ до великої ділянки океану, тоді як для встановлення контролю над нею потрібна оперативна група з декількох кораблів, здатних захиститися від всього спектру загроз під водою, на поверхні та в повітрі.
Розвиток безпілотників призводить до стагнації на передовій в Україні, відмови від контролю над територією, що значно ускладнює її захоплення або контроль. «Здатність маневрувати переважає здатність виявляти і знищувати», — сказав Метью Савілл, директор з військових наук Королівського об'єднаного інституту оборони (RUSI).
Барронс стверджує, що все більш ефективні контрзаходи, від лазерів до прицілів, призначених для збивання дронів, повинні повернути маятник в бік мобільності, подалі від безплідності донбаських окопів, схожих на Сомму. Правда також і те, що погана погода може змусити дрони залишитися на землі, а старомодна артилерія залишається швидшим способом ураження цілей руйнівними залпами.
Барронс також вважає, що дрони – це лише частина більшої проблеми, яка обертається навколо штучного інтелекту, робототехніки та автономності. Наприклад, створення мереж датчиків на базі штучного інтелекту, будь то в космосі чи на полі бою, для майже миттєвої ідентифікації ворожих сил може перевернути багато сучасних розрахунків.
В цьому потенційно дистопічному баченні безпілотні літаки або військові кораблі можуть стати єдиним засобом, здатним швидко реагувати на нові загрози. Отже, реалізація таких великих проектів, як винищувач Tempest, на який Міністерство оборони виділило 14 мільярдів фунтів, зараз знаходиться під питанням. За словами Савілла, люди неминуче запитають: «Навіщо ми робимо ставку на пілотований літак, який не буде експлуатуватися протягом 15 років, якщо через десять років він зіткнеться з передовими технологіями штучного інтелекту та сенсорами?».
Для російських ВПС, які оглядають тліючі уламки своїх бомбардувальників, ця дилема є подвійно складною. Сучасна зброя, така як бойові літаки чи військові кораблі, залишається дуже дорогою і її будівництво займає багато часу. Чи спробують вони замінити те, що було втрачено минулого тижня?
Флоти дронів можна виробляти у великих кількостях за допомогою 3D-принтерів та базових компонентів. Навіть якщо припустити, що маятник зрештою відхилиться від них, ці безпілотні озброєння сповільнили війну в Україні майже до повного зупинення, залишивши обидві сторони в непевності щодо того, як здобути перемогу. Дрони відкривають нову сторінку в історії військової справи, але ця сторінка ще пишеться щодня на полі бою»
Ремарка або про шо мовчать всі і поки шо не кажуть.
Світ змінився, він став набагато небезпечнішим. Ліквідація світових лідерів буде тепер не такою як раніше, а більш технологічною.
Снайпери і отрути майже непотрібні. Потрібен лише пілот, який може зібрати дрон, причепити скид і з 50 км влучити в авто чи в вікно.
Ми на порозі гонки між новими, більш сучасними дронами, та реб-ами, які будуть маст хев для будь-якого кортежу, як бронежилети чи зброя
The Russian invasion of Ukraine has been a driving force in markets for the past few weeks. Pavel Durov, Telegram's CEO, is known as "the Russian Mark Zuckerberg," for co-founding VKontakte, which is Russian for "in touch," a Facebook imitator that became the country's most popular social networking site. The regulator said it had received information that messages containing stock tips and other investment advice with respect to selected listed companies are being widely circulated through websites and social media platforms such as Telegram, Facebook, WhatsApp and Instagram. "The argument from Telegram is, 'You should trust us because we tell you that we're trustworthy,'" Maréchal said. "It's really in the eye of the beholder whether that's something you want to buy into." "We as Ukrainians believe that the truth is on our side, whether it's truth that you're proclaiming about the war and everything else, why would you want to hide it?," he said.
from tr
