Telegram Group & Telegram Channel
Erbsenmuster та уніформа M-44
ЧАСТИНА 1

Erbsenmuster (в перекладі з німецької — «гороховий візерунок»), також відомий як Erbsentarn, є одним з останніх зразків камуфляжного одягу, розроблених та використаних підрозділами Waffen-SS у період Другої світової війни. Його вперше ввели у виробництво навесні 1944 року, і він став стандартним зразком односторонньої бойової форми до кінця війни.

У 1944 році німецька армія, зокрема війська СС, опинилися в умовах все зростаючого тиску з боку союзників. Постійне ведення бойових дій на кількох фронтах, стрімка втрата ресурсів та погіршення логістики вимагали не лише тактичних, а й матеріальних рішень. Однією з відповідей стало широке впровадження камуфляжної уніформи, зокрема нового типу – M-44 Drill Uniform, яка з’явилася на фронті офіційно 1 березня 1944 року.

Візерунок Erbsenmuster було створено у відповідь на потребу в універсальному камуфляжі, який підходив би для більшості кліматичних умов і типів ландшафту. Особливістю Erbsentarn було те, що на відміну від попередніх камуфляжів SS, які були реверсивними (двосторонніми), цей зразок мав лише одну сторону, що значно спрощувало виробництво та зменшувало витрати матеріалів.

Уперше ідея про те, щоб виготовляти повноцінну уніформу з камуфляжної тканини, була висловлена ще у 1941 році. Проте масове впровадження відбулося лише через три роки, коли економія ресурсів стала критично важливою. У листопаді 1941 року СС-групенфюрер Юттнер видав наказ про економію вовни й заміну її на інші матеріали, придатні для бойових умов. Це стало першим кроком на шляху до M-44.
До 1944 року виготовлення одягу з камуфляжного матеріалу було вже відпрацьованою практикою, особливо для курток-смоків. Проте нова форма мала бути не просто курткою — вона стала повноцінною уніформою, яка об'єднувала кілька елементів. Було вирішено припинити виробництво старих типів одягу, включаючи смоки з тканини HBT, і використовувати наявні запаси друкованої тканини для нової форми.

Попри свою функціональність та масовість, камуфляжна уніформа M-44 виявилася далеко не ідеальним виробом. Її швидке впровадження навесні 1944 року збіглося з наростаючими труднощами німецької воєнної промисловості. Критична нестача бавовни змусила виробників шукати альтернативні рішення — зокрема, використання віскози та штучних волокон. Такі тканини мали нижчу зносостійкість і значно гірше проявляли себе в польових умовах.
Волога легко проникала крізь матеріал, а сама уніформа, хоч і мала камуфляжне покриття, не забезпечувала належної теплоізоляції. У вологу погоду тканина втрачала форму, ставала важкою і холодною, що негативно позначалося на витривалості солдатів. Щоб хоч частково компенсувати ці недоліки, тканину обробляли спеціальним водовідштовхувальним складом — емульсією Peristol. Така обробка надавала уніформі певний захист, проте була тимчасовою і в умовах інтенсивної експлуатації швидко втрачала ефективність.

🦍 #WCS #Німеччина 🇩🇪
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
💅9👍4



group-telegram.com/wcssu/672
Create:
Last Update:

Erbsenmuster та уніформа M-44
ЧАСТИНА 1

Erbsenmuster (в перекладі з німецької — «гороховий візерунок»), також відомий як Erbsentarn, є одним з останніх зразків камуфляжного одягу, розроблених та використаних підрозділами Waffen-SS у період Другої світової війни. Його вперше ввели у виробництво навесні 1944 року, і він став стандартним зразком односторонньої бойової форми до кінця війни.

У 1944 році німецька армія, зокрема війська СС, опинилися в умовах все зростаючого тиску з боку союзників. Постійне ведення бойових дій на кількох фронтах, стрімка втрата ресурсів та погіршення логістики вимагали не лише тактичних, а й матеріальних рішень. Однією з відповідей стало широке впровадження камуфляжної уніформи, зокрема нового типу – M-44 Drill Uniform, яка з’явилася на фронті офіційно 1 березня 1944 року.

Візерунок Erbsenmuster було створено у відповідь на потребу в універсальному камуфляжі, який підходив би для більшості кліматичних умов і типів ландшафту. Особливістю Erbsentarn було те, що на відміну від попередніх камуфляжів SS, які були реверсивними (двосторонніми), цей зразок мав лише одну сторону, що значно спрощувало виробництво та зменшувало витрати матеріалів.

Уперше ідея про те, щоб виготовляти повноцінну уніформу з камуфляжної тканини, була висловлена ще у 1941 році. Проте масове впровадження відбулося лише через три роки, коли економія ресурсів стала критично важливою. У листопаді 1941 року СС-групенфюрер Юттнер видав наказ про економію вовни й заміну її на інші матеріали, придатні для бойових умов. Це стало першим кроком на шляху до M-44.
До 1944 року виготовлення одягу з камуфляжного матеріалу було вже відпрацьованою практикою, особливо для курток-смоків. Проте нова форма мала бути не просто курткою — вона стала повноцінною уніформою, яка об'єднувала кілька елементів. Було вирішено припинити виробництво старих типів одягу, включаючи смоки з тканини HBT, і використовувати наявні запаси друкованої тканини для нової форми.

Попри свою функціональність та масовість, камуфляжна уніформа M-44 виявилася далеко не ідеальним виробом. Її швидке впровадження навесні 1944 року збіглося з наростаючими труднощами німецької воєнної промисловості. Критична нестача бавовни змусила виробників шукати альтернативні рішення — зокрема, використання віскози та штучних волокон. Такі тканини мали нижчу зносостійкість і значно гірше проявляли себе в польових умовах.
Волога легко проникала крізь матеріал, а сама уніформа, хоч і мала камуфляжне покриття, не забезпечувала належної теплоізоляції. У вологу погоду тканина втрачала форму, ставала важкою і холодною, що негативно позначалося на витривалості солдатів. Щоб хоч частково компенсувати ці недоліки, тканину обробляли спеціальним водовідштовхувальним складом — емульсією Peristol. Така обробка надавала уніформі певний захист, проте була тимчасовою і в умовах інтенсивної експлуатації швидко втрачала ефективність.

🦍 #WCS #Німеччина 🇩🇪

BY Worldwide camo series









Share with your friend now:
group-telegram.com/wcssu/672

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

The last couple days have exemplified that uncertainty. On Thursday, news emerged that talks in Turkey between the Russia and Ukraine yielded no positive result. But on Friday, Reuters reported that Russian President Vladimir Putin said there had been some “positive shifts” in talks between the two sides. Recently, Durav wrote on his Telegram channel that users' right to privacy, in light of the war in Ukraine, is "sacred, now more than ever." Telegram was co-founded by Pavel and Nikolai Durov, the brothers who had previously created VKontakte. VK is Russia’s equivalent of Facebook, a social network used for public and private messaging, audio and video sharing as well as online gaming. In January, SimpleWeb reported that VK was Russia’s fourth most-visited website, after Yandex, YouTube and Google’s Russian-language homepage. In 2016, Forbes’ Michael Solomon described Pavel Durov (pictured, below) as the “Mark Zuckerberg of Russia.” As a result, the pandemic saw many newcomers to Telegram, including prominent anti-vaccine activists who used the app's hands-off approach to share false information on shots, a study from the Institute for Strategic Dialogue shows. The message was not authentic, with the real Zelenskiy soon denying the claim on his official Telegram channel, but the incident highlighted a major problem: disinformation quickly spreads unchecked on the encrypted app.
from tw


Telegram Worldwide camo series
FROM American