Східна Слобожанщина

Національно-визвольна боротьба Східної Слобожанщини: українська ідентичність в умовах репресій

Частина 2️⃣3️⃣

Українізація на територіях Східної Слобожанщини сприймалася не тільки як культурний процес, а й як політичний фактор, що викликає страх у радянської влади.[1] У них є згадки про «малоросійський патріотизм», який проявляється в тому, що хлопці та дівчата одягають національний одяг і співають у садочках. І згадки «українського націоналізму», так, у доповіді представника від Розсоші є інформація, що в селі Стара Калитва в сільраді на стенді написано «Старокалитвянська сільрада, УСРР» і що голова відмовився прибрати «УСРР».

Процес українізації в Центрально-Чорноземній області (ЦЧО) було скасовано 15 грудня 1932 року ухвалою ЦК ВКП(б) за підписом Йосипа Сталіна, яке було розглянуто 19 грудня на засіданні Бюро обкому ВКП(б) ЦЧО. Перший секретар Йосип Варейкіс виступив з доповіддю, за якою з 1 січня 1933 року наказувалося зупинити подальшу українізацію районів з перекладом усього діловодства на російську мову, а з вересня перекласти всі українські школи на російську мову навчання. 26 грудня 1932 року вийшло розпорядження № 59 щодо Центрально-Чорноземної області, яке ліквідувало українізацію у судочинстві. Згідно з цим документом, все діловодство в судах та прокуратурі переходило на російську мову, припинялося листування українською мовою.[2]

Джерела та виноски:

1️⃣ Документи Державного архіву Воронезької області

2️⃣ Ряполов В.М. До питання про українізацію деяких районів Воронезької області у 20-30-ті роки XX ст. - 10 с.

Частина 2️⃣4️⃣

#Українізація #СхіднаСлобожанщина #ЦентральноЧорноземнаОбласть #ІсторіяУкраїни #УкраїнськаМова #НаціональнийОдяг #УСРР #РадянськийСоюз #КультурнаІдентичність #ЛіквідаціяУкраїнізації #УкраїнськіШколи

📌 Підписуйтесь @SkhidnaSlobozhanshchyna

🔥6❤‍🔥1

www.group-telegram.com/us/SkhidnaSlobozhanshchyna.com/924

293 viewsedited  Jan 15 at 21:38

Національно-визвольна боротьба Східної Слобожанщини: українська ідентичність в умовах репресій

Частина 2️⃣3️⃣

Українізація на територіях Східної Слобожанщини сприймалася не тільки як культурний процес, а й як політичний фактор, що викликає страх у радянської влади.[1] У них є згадки про «малоросійський патріотизм», який проявляється в тому, що хлопці та дівчата одягають національний одяг і співають у садочках. І згадки «українського націоналізму», так, у доповіді представника від Розсоші є інформація, що в селі Стара Калитва в сільраді на стенді написано «Старокалитвянська сільрада, УСРР» і що голова відмовився прибрати «УСРР».

Процес українізації в Центрально-Чорноземній області (ЦЧО) було скасовано 15 грудня 1932 року ухвалою ЦК ВКП(б) за підписом Йосипа Сталіна, яке було розглянуто 19 грудня на засіданні Бюро обкому ВКП(б) ЦЧО. Перший секретар Йосип Варейкіс виступив з доповіддю, за якою з 1 січня 1933 року наказувалося зупинити подальшу українізацію районів з перекладом усього діловодства на російську мову, а з вересня перекласти всі українські школи на російську мову навчання. 26 грудня 1932 року вийшло розпорядження № 59 щодо Центрально-Чорноземної області, яке ліквідувало українізацію у судочинстві. Згідно з цим документом, все діловодство в судах та прокуратурі переходило на російську мову, припинялося листування українською мовою.[2]

Джерела та виноски:

1️⃣ Документи Державного архіву Воронезької області

2️⃣ Ряполов В.М. До питання про українізацію деяких районів Воронезької області у 20-30-ті роки XX ст. - 10 с.

Частина 2️⃣4️⃣

#Українізація #СхіднаСлобожанщина #ЦентральноЧорноземнаОбласть #ІсторіяУкраїни #УкраїнськаМова #НаціональнийОдяг #УСРР #РадянськийСоюз #КультурнаІдентичність #ЛіквідаціяУкраїнізації #УкраїнськіШколи

📌 Підписуйтесь @SkhidnaSlobozhanshchyna

BY Східна Слобожанщина