Telegram Group Search
Типові жарти Альфреда Гічкока часів «Тіні сумніву» (1943).

Зліва сміється дружина режисера, Альма Ревілль, про яку я багато розповідав у нещодавньому подкасті.

#гічкок
5
Другий трейлер «Гамнета» («Hamnet») – історичної драми Хлої Чжао («Земля кочівників») про Вільяма Шекспіра та його дружину.

В центрі сюжету – смерть шекспірівського сина на ім'я Гамнет та народження культової шекспірівської п'єси про Гамлета.

Старт українського прокату – 22 січня 2026 року.

Критики закохались у фільм та пророчать йому більйон «Оскарів».

#анонси
5
Сьогодні, 24 жовтня – ось така стримінгова прем'єра.

«Будинок з динаміту» («A House of Dynamite») – напружений трейлер від Кетрін Біґелоу з зірковим кастом; по Америці б'ють ядерною зброєю – як реагувати? що робити? хто у всьому винен?

Дивимся трейлер.

#стримінг
2👍1
Смілива письменниця розслідує вбивство дружини свого сусіда – усі, звичайно, підозрюють його.

Та й поводиться сусід дивно!

Драма, трилер, детектив.

Міні-серіал «Звір у мені» («The Beast in Me») з'явиться на «Netflix» 13 листопада.

Дивимся трейлер.

#анонси
2
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Як ми сприймали «Термінатора 2» у дев'яностих?

Завтра (сьогодні не встигли) опублікуємо нову відеолекцію про культовий блокбастер Джеймса Кемерона на «YouTube»-каналі «Kinomenstanislav».

Сміливо підписуйтесь на канал – в неділю ще випустимо подкаст про емоційно напружену європейську драму «Нічна зміна» Петри Біондіни Вольпе.

#ютуб

- - - - -

Ось тут можна подивитись наш відеорозбір першого «Термінатора».

Рецензію на «Термінатора» можна прочитати ось тут, ось тут, ось тут і ось тут.

А рецензію на «Термінатора 2» можна прочитати ось тут, ось тут, ось тут і ось тут.
2👍2
Успіх «Людини-бензопили» пояснюється, з одного боку, талантом автора манги Фудзімото Тацукі писати захоплюючі сюжети та конструювати продумані світи, а з іншого – професійним досвідом режисера аніме Тацуї Йошіхари, який зумів перетворити мангу Фудзімото на динамічний, привабливий та візуально якісний мультсеріал.

«Людина-бензопила» – це брутальна підліткова історія про хлопця Денджі, який уклав контракт із милим демоном-песиком Почітою.

Денджі пообіцяв Почіті втілити свої мрії – до речі, досить приземлені, такі як помацати жіночі груди або смачно поїсти («звичайність» Денджі є його визначальною особистісною характеристикою).

Натомість (бо демонам подобається переживати людські життя «зсередини» їхніх тіл) Денджі отримав від Почіти здатність перетворюватись на Людину-бензопилу – неймовірно небезпечного і сильного монстра, у якого звідусіль стирчать... бензопили.

Світ «Людини-бензопили» – альтернативна реальність, в якій демони, що живляться кров'ю і підкріплюються людськими страхами, постійно на когось нападають.

Для боротьби з ними викликають мисливців на демонів, які діють чи то з власної ініціативи, чи то від імені урядових структур.

Денджі потрапляє в одну з таких – його приймають до команди різносторонніх мисливців, яку очолює загадкова дівчина Макіма, наділена неймовірними надздібностями.

Кров, смерть і насильство (іноді навіть блювота) є незмінними атрибутами роботи Фудзімото-Йошіхари.

Це жорстока манга-аніме, яка розправляється з переважною більшістю провідних персонажів – очевидно, що до фіналу саги доживуть лише одиниці.

Як і багато інших популярних манг-аніме, «Людина-бензопила», в особі головного героя, висвітлює підліткове життя.

Бідність, голод і самотність Денджі – ось, мабуть, той єдиний соціальний коментар, який можна виявити у Фудзімото.

В іншому ж його історія вкрай традиційна і передбачувана.

«Людина-бензопила» експлуатує розхожі теми, від яких шаленіє молодіжна аудиторія: дорослішання, спілкування, закоханість, секс, чорний гумор, гротеск, побут, кулінарія, поп-культура, etc.

А найкраще, чим може похвалитися манга-аніме про Людину-бензопилу – це ефектні сцени боїв (які вражають навіть більше за подібні сцени у дорогих західних блокбастерах) та боді-горорні прийоми (якщо людські персонажі у Фудзімото майже не відрізняються один від одного, то демони, навпаки, виділяються яскравою індивідуальністю та незабутнім зовнішнім виглядом).

«Резе Арка» – поки що найкраща частина аніме про Людину-бензопилу, присвячена зустрічі Денджі з милою та беззахисною дівчиною Резе.

Масштаб подій і видовищність мультфільму такі, що змушують визнати повне панування «Резе Арки» над такими дороговартісними фільмами 2025 року, як «Трон: Арес» чи «Місія нездійсненна: Фінальна розплата».

Факт: голлівудський блокбастер (за рідкісним винятком) більше не здатен здивувати глядача так, як його дивує «Резе Арка» (і в цьому, до речі, криється одна з найважливіших причин популярності аніме сьогодні).

Тацуя Йошіхара досягає піку емоційного напруження в історії Людини-бензопили – Денджі ніколи ще не зустрічався з таким сильним противником, ніколи ще ставки не були настільки високі та ще жоден фінал не був настільки драматичним.

Звичайно, «Людина-бензопила» – твір поп-культурний і мейнстримний, за вражаючим фасадом якого зяють очевидні сюжетні діри (що аж ніяк не суперечить здібностям Фудзімото Тацукі вибудовувати цікаву історію) та поверховість (глибокий зміст перш за все слід шукати в класиці, на кшталт «Акіри» Кацухіро Отомо або «Навсікаї з Долини вітрів» Хаяо Міядзакі).

Однак «Людина-бензопила» все ж таки виділяється на тлі куди більш простих і невибагливих робіт, на кшталт «Вбивці демонів», «Тільки я візьму новий рівень» і «Сім’я × Шпигуна» – манга Фудзімото та аніме Йошіхара є набагато дорослішими і змістовнішими.

#рецензії

- - - - -

А тут можна прочитати минулий відгук на «Людину-бензопилу».
3👍2🌚2
За що я заповажав Кірстен Данст?

Розповідаю про це в картках.

#картки
13
Дуже цікаві кадри.

Подивіться, як виглядав знімальний майданчик «Тіней сумніву» (1943) Альфреда Гічкока.

Якщо придивитесь, то на першій фотографії побачите режисера, що спостерігає за грою акторів.

Зверніть увагу, який натовп їх оточує!

А на останньому фото ви побачите, як виглядав будинок, в якому проживала головна героїня стрічки.

#гічкок
2
Сьогодні, о 17:00, розповідатиму про Брюса Спрінґстіна перед показом байопіка «Спрінґстін: Врятуй мене від невідомого» у «Планеті Кіно» («Forum»).

Чому Спрінґстін – анти-Ділан?

Як він став одним з найпопулярніших світових музикантів?

Як проходять його концерти?

Про що пісні Спрінґстіна?

Чому його називають «босом»?

І якому епізоду біографії музиканта присвячений фільм «Врятуй мене від невідомого»?

Також опублікую рецензію на стрічку, а ще про неї вийде подкаст на «YouTube»-каналі «Kinomenstanislav».

#події

- - - - -

Тут – квитки на лекцію і показ «Спрінґстіна» о 17:00, 25 жовтня (всі події шукайте на сайті/додатку «Планети Кіно» за фільтром «Розбір кінокритика»).
1
2025/10/25 10:25:12
Back to Top
HTML Embed Code: