group-telegram.com/so_medieval/2626
Last Update:
можна було би подумати, що на цій вівтарній панелі з 1521 року зображена свята луція з очима, просто якось незвично вбрана. але насправді то інша свята, яку вважають опікункою незрячих і людей із вадами зору, — одилія.
жила вона в ельзасі у viii столітті, походила із заможної сім'ї, але народилася сліпою, то батько сплавив її спершу на виховання в село, а потім — у монастир. там із дівчинкою сталося чудо прозріння, то один із її братів вирішив, що тепер вона знадобиться в господарстві, і привіз її додому; втім, батькові це все одно не сподобалося, тож одилії довелося тікати. згодом вона заснувала кілька монастирів і лікарню, а зрештою спокійно померла. тому очі, які вона тримає на книжці, — це не знак мучеництва (на відміну від луціїних, які свята носить зазвичай на тарілочці), а атрибут, пов'язаний із найвиразнішою подією її життя, бо ж треба було художникам якось маркувати святих.
іноді одилію зображають не тільки з книжкою, а й із євхаристійною чашею в руках, і тоді її очі лежать зверху на чаші. та хай які посудини є на картинах, відрізнити одилію від луції можна за одягом: луція носить пишні барвисті сукенки, одилія — чорно-білі чернечі габіти.
#тяжкобутисвятим
BY страшно середньовічне

Share with your friend now:
group-telegram.com/so_medieval/2626