group-telegram.com/western_ukr/2026
Last Update:
Блуберрі, том 5: «Стежкою навахо» (La Piste des Navajos). 1969 рік.
Це пʼятий і останній том першої арки пригод лейтенанта Блуберрі під загальною назвою «Перші індіанські війни». Відгуки на попередні альбоми: «Форт Навахо», «Грім на Заході», «Самотній Орел», «Заблудлий вершник».
Травень 1868 року. Лейтенант Майк Блуберрі, разом зі старим сріблошукачем Джимом Макклюром та ренегатом Кроу їдуть до Сьєрра-Мадре через мексиканський кордон, щоб зустрітися з великим індіанським вождем Кочізом, який оточив себе всіма племенами апачів (навахо, чірікава, мескалеро, джикарільї, тонто). Під впливом інших вождів Кочіз відмовляється вести переговори, бо навіщо апачам шукати миру з «синіми мундирами», якщо їм пообіцяли партію сучасних гвинтівок з мексиканських складів? Тож тепер лейтенанту Блуберрі доведеться піти на все, щоб вантаж зі зброєю не потрапив до рук апачів…
У цьому альбомі Жан-Мішель Шарлі пропонує захоплюючу (але трохи зіжмакану) розв'язку, яка вибудовується з лабіринту сюжетних ліній попередніх чотирьох альбомів. Знову і знову Блуберрі стикається зі старими ворогами і непередбачуваними ситуаціями, але долає їх завдяки своїй хоробрості, кмітливості, союзникам і (куди ж без нього) великому везінню. В альбомі присутня довга сцена, в якій Блуберрі в супроводі Джима Макклюра, немов спецпризначенці, проникають до мексиканського поселення, щоб дістатися до шахти Сан-Феліо, де знаходяться зброя і припаси для Кочіза. Усе зроблено для створення напруженої атмосфери, від нічного сходження скелями до спуску в шахту старим вентиляційним отвіром. Майстерно зрежисований альбом, побудований навколо довгої історії, яка протягом п'яти томів розвивалася і вибудовувалася двома французькими майстрами сторітелінгу.
Щодо кольорів: різні умови освітлення, в яких відбуваються події, чудово підкреслюють час і місце дії, чи то їзда верхи під сліпучим сонцем пустелі, чи то пересування потайки під холодним місячним світлом, чи відчайдушна втеча через палаюче пекло. І якщо яскраві гарячі кольори місцями трохи перенасичені (принаймні в моєму примірнику перевидання 2003 року), то холодні нічні сцени не мають таких проблем і виглядають чудово.
З поганого: довгоочікуваний двобій між лейтенантом Блуберрі і "Самотнім Орлом" Куано починається на передостанній сторінці і йому дуже бракує екшину з більш цікавими й динамічними кадрами. Скоріш за все на це вплинув 46-сторінковий стандарт формату БД тих років. Те саме стосується і фіналу з перемир'ям…
Роздивитися сторінки.
#Blueberry #LaPistedesNavajos #JeanMichelCharlier #JeanGiraud #Moebius #bandedessinee #мальописи #відгуки
BY ПРО ВЕСТЕРНИ УКРАЇНСЬКОЮ.
Share with your friend now:
group-telegram.com/western_ukr/2026