Telegram Group & Telegram Channel
Не повірите, але я поважаю вас усіх більше, ніж пані Оксана Забужко – свою аудиторію й адекватне людство загалом. Адже я не порадив би вам читати відверто погані книги.

Тепер по суті.
У фейсбуці (де ж іще) відома філософиня Забужко нарікає на прикру відсутність суспільного інтересу до книги італійського письменника Джованні Кателлі Камю має померти. Адже в Європі книга начебто наробила шуму, а в нас її оминають увагою (принаймні так здається пані Оксані). Ось лінк на її допис. То що з ним не так?

Забужко називає книгу Кателлі своєю "книжкою року" 2023. І це вганяє мене в ступор, адже позитивних відгуків про цей текст я ще не чув. Це псевдожурналістське розслідування, що вперше вийшло друком у 2013 році, не містить жодних фактів чи переконливих аргументів, а лиш у художній формі подає домисли автора про причини загибелі Камю. Русскіє, мовляв, мали зуб на письменника, а тому мусили б його вбити. Домисли, повторювані багатократно як мантра. Та справа не в тому, чи справді Камю вбили (бо цілком імовірно, що так воно й було), а в підігруванні міфу про всемогутні російські спецслужби. Про "довгі руки" всюдисущих кеґебістів, що дотягнуться до всіх.

Так, Камю був лідером думок свого часу й вагомою фігурою в світі; так, він рішуче засудив радянське вторгнення в Угорщину й звинуватив самого міністра закордонних справ срср Шепілова. Й останній, мовляв, особисто віддав наказ кдб ліквідувати письменника. Та ось у чому річ: доказів не існує. І це не придворні інтриги часів пєтра вєлікого, а 1960 рік, коли міжнародну операцію по ліквідації нобелівського лауреата було би приховати не легко. Це мінімум десятки задіяних осіб, серед яких хтось та й мав залишити докази. Та менше з тим: срср мав зуб на безліч відомих людей по всьому світу, й безліч відомих людей відверто звинувачували срср в тяжких злочинах. Вибіркова ліквідація Альбера Камю – це вірогідне рішення для кпрс, та аж ніяк не доконечне. Наявність мотиву не означає абсолютної невідворотності злочину. Але що ми маємо? Ми маємо радянський кдб як терористичну організацію, що тримала в страху пів світу. Адже саме страх – головна мета тероризму. Не ліквідація окремих опозиційних осіб, а саме страх – як найдієвіший інструмент контролю над масами. Чим більше заляканих осіб, тим менше безстрашних опозиціонерів. Тому міф про «довгі руки» радянських спецслужб настільки корисний для росіян. Мовляв, не смійте нас критикувати, бо ми дістанемо вас навіть в Антарктиді. І от саме цьому міфу підігрує Забужко.

Вона настільки переконана в усемогутності русні, що презумпція винуватості кдб у смерті Камю для неї непорушна. А отже – їй не потрібні докази. Забужко наче закликає: «Бійтеся! Бо росіяни всесильні, безжальні й доказів не лишають. У них довгі руки й дотягнуться до всіх». Й ось, коли весь світ буде також переконаний у цьому, то й «довгим рукам» росіян не знадобиться навіть кудись там тягнутися.

А відсутність "суспільного інтересу" до книги Кателлі пояснюється оцінкою 2.9 з 5 на Goodreads. Навіть пересічний читач не настільки тупий, щоб захоплюватися поганими текстами, які обіцяють багато, а не дають нічого.



group-telegram.com/IndexLibrorum/483
Create:
Last Update:

Не повірите, але я поважаю вас усіх більше, ніж пані Оксана Забужко – свою аудиторію й адекватне людство загалом. Адже я не порадив би вам читати відверто погані книги.

Тепер по суті.
У фейсбуці (де ж іще) відома філософиня Забужко нарікає на прикру відсутність суспільного інтересу до книги італійського письменника Джованні Кателлі Камю має померти. Адже в Європі книга начебто наробила шуму, а в нас її оминають увагою (принаймні так здається пані Оксані). Ось лінк на її допис. То що з ним не так?

Забужко називає книгу Кателлі своєю "книжкою року" 2023. І це вганяє мене в ступор, адже позитивних відгуків про цей текст я ще не чув. Це псевдожурналістське розслідування, що вперше вийшло друком у 2013 році, не містить жодних фактів чи переконливих аргументів, а лиш у художній формі подає домисли автора про причини загибелі Камю. Русскіє, мовляв, мали зуб на письменника, а тому мусили б його вбити. Домисли, повторювані багатократно як мантра. Та справа не в тому, чи справді Камю вбили (бо цілком імовірно, що так воно й було), а в підігруванні міфу про всемогутні російські спецслужби. Про "довгі руки" всюдисущих кеґебістів, що дотягнуться до всіх.

Так, Камю був лідером думок свого часу й вагомою фігурою в світі; так, він рішуче засудив радянське вторгнення в Угорщину й звинуватив самого міністра закордонних справ срср Шепілова. Й останній, мовляв, особисто віддав наказ кдб ліквідувати письменника. Та ось у чому річ: доказів не існує. І це не придворні інтриги часів пєтра вєлікого, а 1960 рік, коли міжнародну операцію по ліквідації нобелівського лауреата було би приховати не легко. Це мінімум десятки задіяних осіб, серед яких хтось та й мав залишити докази. Та менше з тим: срср мав зуб на безліч відомих людей по всьому світу, й безліч відомих людей відверто звинувачували срср в тяжких злочинах. Вибіркова ліквідація Альбера Камю – це вірогідне рішення для кпрс, та аж ніяк не доконечне. Наявність мотиву не означає абсолютної невідворотності злочину. Але що ми маємо? Ми маємо радянський кдб як терористичну організацію, що тримала в страху пів світу. Адже саме страх – головна мета тероризму. Не ліквідація окремих опозиційних осіб, а саме страх – як найдієвіший інструмент контролю над масами. Чим більше заляканих осіб, тим менше безстрашних опозиціонерів. Тому міф про «довгі руки» радянських спецслужб настільки корисний для росіян. Мовляв, не смійте нас критикувати, бо ми дістанемо вас навіть в Антарктиді. І от саме цьому міфу підігрує Забужко.

Вона настільки переконана в усемогутності русні, що презумпція винуватості кдб у смерті Камю для неї непорушна. А отже – їй не потрібні докази. Забужко наче закликає: «Бійтеся! Бо росіяни всесильні, безжальні й доказів не лишають. У них довгі руки й дотягнуться до всіх». Й ось, коли весь світ буде також переконаний у цьому, то й «довгим рукам» росіян не знадобиться навіть кудись там тягнутися.

А відсутність "суспільного інтересу" до книги Кателлі пояснюється оцінкою 2.9 з 5 на Goodreads. Навіть пересічний читач не настільки тупий, щоб захоплюватися поганими текстами, які обіцяють багато, а не дають нічого.

BY ⸙ Index Librorum ⸙




Share with your friend now:
group-telegram.com/IndexLibrorum/483

View MORE
Open in Telegram


Telegram | DID YOU KNOW?

Date: |

Either way, Durov says that he withdrew his resignation but that he was ousted from his company anyway. Subsequently, control of the company was reportedly handed to oligarchs Alisher Usmanov and Igor Sechin, both allegedly close associates of Russian leader Vladimir Putin. He floated the idea of restricting the use of Telegram in Ukraine and Russia, a suggestion that was met with fierce opposition from users. Shortly after, Durov backed off the idea. In February 2014, the Ukrainian people ousted pro-Russian president Viktor Yanukovych, prompting Russia to invade and annex the Crimean peninsula. By the start of April, Pavel Durov had given his notice, with TechCrunch saying at the time that the CEO had resisted pressure to suppress pages criticizing the Russian government. Elsewhere, version 8.6 of Telegram integrates the in-app camera option into the gallery, while a new navigation bar gives quick access to photos, files, location sharing, and more. Oh no. There’s a certain degree of myth-making around what exactly went on, so take everything that follows lightly. Telegram was originally launched as a side project by the Durov brothers, with Nikolai handling the coding and Pavel as CEO, while both were at VK.
from ye


Telegram ⸙ Index Librorum ⸙
FROM American