Громадська організація “Когорта” завжди захищала права трансгендерних та небінарних людей в Україні, надаючи допомогу навіть у найскладніших життєвих ситуаціях. Часто представни_ці спільноти мають обмежений доступ до послуг, механізмів захисту прав і доступу до правосуддя, а інколи просто не знають, як боротись за свої права та отримати компетентну підтримку за принципом “рівний-рівному”.
🚦Вже другий рік Когорта впроваджує параюридичний проєкт, метою якого є — не просто зафіксувати випадок порушення прав людини і показати статистику органам влади усіх рівнів, а ефективно підтримати тих, хто цього потребує найбільше. Колектив параюристів_ок оперативно реагує на будь-які виклики, що стоять перед людиною: це і проблеми, пов’язані з комунікацією та взаємодією з органами державної влади, і бар’єри у доступі до медичних послуг, і гендерно зумовлене насильство, і злочини, вмотивовані нетерпимістю тощо.
✏️ На жаль, під час дії воєнного стану в Україні кількість випадків порушень прав трансгендерних та небінарних людей збільшилась, що потребує своєчасного реагування і участі усіх представників_ць спільноти.
📝 У цій статті ми хочемо “привідкрити завісу” і розповісти, як працює команда спільноти правозахисників, які алгоритми використовує у своїй роботі, і яку саме підтримку можуть отримати люди.
📌 З 1 січня 2025 року ГО «Когорта» продовжує проєкт “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів”. Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.
Громадська організація “Когорта” завжди захищала права трансгендерних та небінарних людей в Україні, надаючи допомогу навіть у найскладніших життєвих ситуаціях. Часто представни_ці спільноти мають обмежений доступ до послуг, механізмів захисту прав і доступу до правосуддя, а інколи просто не знають, як боротись за свої права та отримати компетентну підтримку за принципом “рівний-рівному”.
🚦Вже другий рік Когорта впроваджує параюридичний проєкт, метою якого є — не просто зафіксувати випадок порушення прав людини і показати статистику органам влади усіх рівнів, а ефективно підтримати тих, хто цього потребує найбільше. Колектив параюристів_ок оперативно реагує на будь-які виклики, що стоять перед людиною: це і проблеми, пов’язані з комунікацією та взаємодією з органами державної влади, і бар’єри у доступі до медичних послуг, і гендерно зумовлене насильство, і злочини, вмотивовані нетерпимістю тощо.
✏️ На жаль, під час дії воєнного стану в Україні кількість випадків порушень прав трансгендерних та небінарних людей збільшилась, що потребує своєчасного реагування і участі усіх представників_ць спільноти.
📝 У цій статті ми хочемо “привідкрити завісу” і розповісти, як працює команда спільноти правозахисників, які алгоритми використовує у своїй роботі, і яку саме підтримку можуть отримати люди.
📌 З 1 січня 2025 року ГО «Когорта» продовжує проєкт “Захист прав трансгендерних людей України за допомогою рівних параюристів”. Діяльність здійснюється за фінансової підтримки МБФ “Альянс громадського здоров’я” в рамках реалізації програми “Стійка відповідь на епідемії ВІЛ і ТБ в умовах війни та відновлення України”, яка реалізується за підтримки Глобального фонду.
Telegram has gained a reputation as the “secure” communications app in the post-Soviet states, but whenever you make choices about your digital security, it’s important to start by asking yourself, “What exactly am I securing? And who am I securing it from?” These questions should inform your decisions about whether you are using the right tool or platform for your digital security needs. Telegram is certainly not the most secure messaging app on the market right now. Its security model requires users to place a great deal of trust in Telegram’s ability to protect user data. For some users, this may be good enough for now. For others, it may be wiser to move to a different platform for certain kinds of high-risk communications. Again, in contrast to Facebook, Google and Twitter, Telegram's founder Pavel Durov runs his company in relative secrecy from Dubai. This provided opportunity to their linked entities to offload their shares at higher prices and make significant profits at the cost of unsuspecting retail investors. Since its launch in 2013, Telegram has grown from a simple messaging app to a broadcast network. Its user base isn’t as vast as WhatsApp’s, and its broadcast platform is a fraction the size of Twitter, but it’s nonetheless showing its use. While Telegram has been embroiled in controversy for much of its life, it has become a vital source of communication during the invasion of Ukraine. But, if all of this is new to you, let us explain, dear friends, what on Earth a Telegram is meant to be, and why you should, or should not, need to care. At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised.
from ye
