Давно хотів якось сформулювати думку про людей з принципами.
Є категорія людей відомих, є лідери, командири, начальники, інфлюенсери, ватажки, і тд. Але далеко не завжди вони є людьми з чіткими принципами і стрижнем. Доволі часто вони як раз є тими, ким вони стали, через відсутність принципів і самоцензури,
І мені завжди цікаво було спостерігати коли ці дві категорії опиняються в одній локації. Люди з принципами і стрижнем внутрішнім- це не завжди сігми, вони також можуть бути лідерами і тд, але їм це не обов’язково. Скоріше це трапляється як наслідок.
Але менше з тим, мені дуже цікаво спостерігати за тим, як міняється мікроклімат в приміщенні чи компанії людей, коли до них приєднується людина принципів. Всі це одразу помічають, хоча не завжди можуть розпізнати це відчуття. Людина, умовний лідер цієї компанії, раптово вже не відчуває непохитності свого авторитету і несвідомо намагається або підкреслити свою рівність людині з принципами, або можливо навіть почати з нею конкурувати, щоб в оточуючих не зʼявилось сумнівів в цьому лідері. Певна категорія людей навпаки розслабляється, бо відчуває якісь внутрішні заспокоєння і надійність від сусідства з цією людиною. Люди, які, можливом досягли набагато більшого(а можливо просто мають більше), ніж людина з принципами і чіткими сформованими поглядами і позицією, перестають відчувати пиху і гордість за свої досягнення. Хлопці поруч зі своїми дівчатами, в присутності таких чоловіків, починають відчувати свою вразливість.
І в мене немає тези, до якої я підвожу, бо бути такою людиною комусь просто не дано, а ті, хто є людьми принципів, поглядів, вчинків і тд, стають такими в силу виховання, оточення і реакції на нього, досвіду і внутрішньої мужності.
Тому я не можу закликати всіх стати людьми принципів, але впевнений що кожен, прочитавши це, згадає когось зі своїх знайомих, можливо себе в ролі тій чи іншій, і зрозуміє про що я.
P.S. Але прагнути бути чесним з самим собою, щоб стати людиною вчинків і принципів, все одно варто. Сама спроба приведе хоча б до якихось покращень.
Давно хотів якось сформулювати думку про людей з принципами.
Є категорія людей відомих, є лідери, командири, начальники, інфлюенсери, ватажки, і тд. Але далеко не завжди вони є людьми з чіткими принципами і стрижнем. Доволі часто вони як раз є тими, ким вони стали, через відсутність принципів і самоцензури,
І мені завжди цікаво було спостерігати коли ці дві категорії опиняються в одній локації. Люди з принципами і стрижнем внутрішнім- це не завжди сігми, вони також можуть бути лідерами і тд, але їм це не обов’язково. Скоріше це трапляється як наслідок.
Але менше з тим, мені дуже цікаво спостерігати за тим, як міняється мікроклімат в приміщенні чи компанії людей, коли до них приєднується людина принципів. Всі це одразу помічають, хоча не завжди можуть розпізнати це відчуття. Людина, умовний лідер цієї компанії, раптово вже не відчуває непохитності свого авторитету і несвідомо намагається або підкреслити свою рівність людині з принципами, або можливо навіть почати з нею конкурувати, щоб в оточуючих не зʼявилось сумнівів в цьому лідері. Певна категорія людей навпаки розслабляється, бо відчуває якісь внутрішні заспокоєння і надійність від сусідства з цією людиною. Люди, які, можливом досягли набагато більшого(а можливо просто мають більше), ніж людина з принципами і чіткими сформованими поглядами і позицією, перестають відчувати пиху і гордість за свої досягнення. Хлопці поруч зі своїми дівчатами, в присутності таких чоловіків, починають відчувати свою вразливість.
І в мене немає тези, до якої я підвожу, бо бути такою людиною комусь просто не дано, а ті, хто є людьми принципів, поглядів, вчинків і тд, стають такими в силу виховання, оточення і реакції на нього, досвіду і внутрішньої мужності.
Тому я не можу закликати всіх стати людьми принципів, але впевнений що кожен, прочитавши це, згадає когось зі своїх знайомих, можливо себе в ролі тій чи іншій, і зрозуміє про що я.
P.S. Але прагнути бути чесним з самим собою, щоб стати людиною вчинків і принципів, все одно варто. Сама спроба приведе хоча б до якихось покращень.
BY ЦМД
Warning: Undefined variable $i in /var/www/group-telegram/post.php on line 260
In February 2014, the Ukrainian people ousted pro-Russian president Viktor Yanukovych, prompting Russia to invade and annex the Crimean peninsula. By the start of April, Pavel Durov had given his notice, with TechCrunch saying at the time that the CEO had resisted pressure to suppress pages criticizing the Russian government. "There are several million Russians who can lift their head up from propaganda and try to look for other sources, and I'd say that most look for it on Telegram," he said. The news also helped traders look past another report showing decades-high inflation and shake off some of the volatility from recent sessions. The Bureau of Labor Statistics' February Consumer Price Index (CPI) this week showed another surge in prices even before Russia escalated its attacks in Ukraine. The headline CPI — soaring 7.9% over last year — underscored the sticky inflationary pressures reverberating across the U.S. economy, with everything from groceries to rents and airline fares getting more expensive for everyday consumers. Additionally, investors are often instructed to deposit monies into personal bank accounts of individuals who claim to represent a legitimate entity, and/or into an unrelated corporate account. To lend credence and to lure unsuspecting victims, perpetrators usually claim that their entity and/or the investment schemes are approved by financial authorities. On Telegram’s website, it says that Pavel Durov “supports Telegram financially and ideologically while Nikolai (Duvov)’s input is technological.” Currently, the Telegram team is based in Dubai, having moved around from Berlin, London and Singapore after departing Russia. Meanwhile, the company which owns Telegram is registered in the British Virgin Islands.
from hk
