Додатковим показником майбутніх операцій є систематична активізація інфраструктури на півночі та північному заході росії. Зокрема, йдеться про реконструкцію та розширення залізничних вузлів в Псковській області, модернізацію складських приміщень в районах Острова, Великих Лук і Палкіно, а також відновлення логістичних об'єктів радянських часів, таких як допоміжні станції, запасні естакади та склади боєприпасів (веб-сайт Псковської області. Ці заходи не мають сенсу для постачання фронту в Україні, але логічно узгоджуються з підготовкою до швидкого розгортання в напрямку Латвії, особливо з огляду на те, що ці регіони межують з Даугавпілсом і Резекне
Не менш турбує еволюція ролі білоруського компонента. Білоруські збройні сили традиційно розглядалися як другорядний інструмент в стратегічних розрахунках росії. Однак в 2024–2025 роках Білорусь розгорнула підрозділи територіальної оборони, залучивши мобілізаційний резерв; провела масштабні навчання, що імітують оборону західного напрямку, які таємно моделюють удар углиб Латвії та Литви, а також створила тимчасові військові бази та штаби, в яких заздалегідь розміщено склади постачання та медичні заклади
Непрямі стратегічні ознаки реструктуризації росії поблизу країн Балтії включають зникнення публічної інформації про переміщення певних ешелонів, зокрема переміщення північнокорейської техніки в Сибіру, глушіння GPS і мобільного сигналу в прикордонних районах, а також відсутність звичних для росії «демонстраційних» відеорепортажів про військові колони в TikTok і Telegram. Це свідчить про те, що згадані сили не є частиною ротаційних військ росії для України, а скоріше інструментом таємної мобілізації та прихованого передислокації — в повній відповідності до класичної моделі стратегічних маскованих наступальних операцій, описаної Свєчіним.
Оперативне використання успіху — вихід до моря, блокування Риги
На основі багаторічного досвіду автора як військового аналітика та ветерана бойових дій, нижче наведено ймовірний шлях, яким підуть російські війська, якщо росія дійсно збирає сили біля кордону з Латвією для наступальної операції.
Якщо росії вдасться захопити Даугавпілс і Резекне, російські війська, ймовірно, не будуть затримуватися, щоб утримати східну Латгалію, а просунуться вздовж траєкторії від Резекне до Прейлі, потім до Єкабпілса і, нарешті, до Єлгава, слідуючи автомагістралі А6 і залізничним лініям. Це дозволить їм скоротити логістичні відстані, випередити потенційні резерви Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і вийти на оперативний простір, що веде до Тукумса або Риги.
В разі успіху на цьому етапі буде досягнуто три стратегічні ефекти одночасно. По-перше, росія зможе розчленувати латвійську оборону, заблокувавши перекидання військ з півдня Литви на північ, до кордону з Естонією. По-друге, Рєросія створить загрозу флангу Риги, що спричинить політичну та психологічну нестабільність. По-третє, росія створить плацдарм на узбережжі Балтійського моря через Тукумс або Вентспілс, який вона потенційно може використовувати для перекидання підкріплень морем, або для демонстрації сили, або для створення «Куршського анклаву».
Логіка, застосована тут, відображає логіку операції в Шяуляї в серпні 1944 року на 1-му Балтійському фронті, яка не була фронтальною битвою за великі центри під час Другої світової війни, а скоріше оточенням, захопленням важливих ліній зв'язку та дестабілізацією координації противника. Сучасним аналогом цього є використання «щупальців» батальйонних тактичних груп у війні росії проти України — швидке просування в напрямках зі слабким захистом, а потім нарощування військової присутності та охоплення території
За аналогією з операцією «doppelkopf», під час якої німецькі війська досягли Тукумса в спробі відновити контакт з Курляндією, російське угруповання може використовувати обхідні маршрути вздовж автомагістралей А6 і А8, відрізавши Ригу з півдня і позбавивши її логістичної підтримки.
Додатковим показником майбутніх операцій є систематична активізація інфраструктури на півночі та північному заході росії. Зокрема, йдеться про реконструкцію та розширення залізничних вузлів в Псковській області, модернізацію складських приміщень в районах Острова, Великих Лук і Палкіно, а також відновлення логістичних об'єктів радянських часів, таких як допоміжні станції, запасні естакади та склади боєприпасів (веб-сайт Псковської області. Ці заходи не мають сенсу для постачання фронту в Україні, але логічно узгоджуються з підготовкою до швидкого розгортання в напрямку Латвії, особливо з огляду на те, що ці регіони межують з Даугавпілсом і Резекне
Не менш турбує еволюція ролі білоруського компонента. Білоруські збройні сили традиційно розглядалися як другорядний інструмент в стратегічних розрахунках росії. Однак в 2024–2025 роках Білорусь розгорнула підрозділи територіальної оборони, залучивши мобілізаційний резерв; провела масштабні навчання, що імітують оборону західного напрямку, які таємно моделюють удар углиб Латвії та Литви, а також створила тимчасові військові бази та штаби, в яких заздалегідь розміщено склади постачання та медичні заклади
Непрямі стратегічні ознаки реструктуризації росії поблизу країн Балтії включають зникнення публічної інформації про переміщення певних ешелонів, зокрема переміщення північнокорейської техніки в Сибіру, глушіння GPS і мобільного сигналу в прикордонних районах, а також відсутність звичних для росії «демонстраційних» відеорепортажів про військові колони в TikTok і Telegram. Це свідчить про те, що згадані сили не є частиною ротаційних військ росії для України, а скоріше інструментом таємної мобілізації та прихованого передислокації — в повній відповідності до класичної моделі стратегічних маскованих наступальних операцій, описаної Свєчіним.
Оперативне використання успіху — вихід до моря, блокування Риги
На основі багаторічного досвіду автора як військового аналітика та ветерана бойових дій, нижче наведено ймовірний шлях, яким підуть російські війська, якщо росія дійсно збирає сили біля кордону з Латвією для наступальної операції.
Якщо росії вдасться захопити Даугавпілс і Резекне, російські війська, ймовірно, не будуть затримуватися, щоб утримати східну Латгалію, а просунуться вздовж траєкторії від Резекне до Прейлі, потім до Єкабпілса і, нарешті, до Єлгава, слідуючи автомагістралі А6 і залізничним лініям. Це дозволить їм скоротити логістичні відстані, випередити потенційні резерви Організації Північноатлантичного договору (НАТО) і вийти на оперативний простір, що веде до Тукумса або Риги.
В разі успіху на цьому етапі буде досягнуто три стратегічні ефекти одночасно. По-перше, росія зможе розчленувати латвійську оборону, заблокувавши перекидання військ з півдня Литви на північ, до кордону з Естонією. По-друге, Рєросія створить загрозу флангу Риги, що спричинить політичну та психологічну нестабільність. По-третє, росія створить плацдарм на узбережжі Балтійського моря через Тукумс або Вентспілс, який вона потенційно може використовувати для перекидання підкріплень морем, або для демонстрації сили, або для створення «Куршського анклаву».
Логіка, застосована тут, відображає логіку операції в Шяуляї в серпні 1944 року на 1-му Балтійському фронті, яка не була фронтальною битвою за великі центри під час Другої світової війни, а скоріше оточенням, захопленням важливих ліній зв'язку та дестабілізацією координації противника. Сучасним аналогом цього є використання «щупальців» батальйонних тактичних груп у війні росії проти України — швидке просування в напрямках зі слабким захистом, а потім нарощування військової присутності та охоплення території
За аналогією з операцією «doppelkopf», під час якої німецькі війська досягли Тукумса в спробі відновити контакт з Курляндією, російське угруповання може використовувати обхідні маршрути вздовж автомагістралей А6 і А8, відрізавши Ригу з півдня і позбавивши її логістичної підтримки.
Ukrainian President Volodymyr Zelensky said in a video message on Tuesday that Ukrainian forces "destroy the invaders wherever we can." The regulator said it has been undertaking several campaigns to educate the investors to be vigilant while taking investment decisions based on stock tips. On February 27th, Durov posted that Channels were becoming a source of unverified information and that the company lacks the ability to check on their veracity. He urged users to be mistrustful of the things shared on Channels, and initially threatened to block the feature in the countries involved for the length of the war, saying that he didn’t want Telegram to be used to aggravate conflict or incite ethnic hatred. He did, however, walk back this plan when it became clear that they had also become a vital communications tool for Ukrainian officials and citizens to help coordinate their resistance and evacuations. The message was not authentic, with the real Zelenskiy soon denying the claim on his official Telegram channel, but the incident highlighted a major problem: disinformation quickly spreads unchecked on the encrypted app. Telegram boasts 500 million users, who share information individually and in groups in relative security. But Telegram's use as a one-way broadcast channel — which followers can join but not reply to — means content from inauthentic accounts can easily reach large, captive and eager audiences.
from sa
