За цей місяць мене стільки разів запитали, як моя менталка, що я вже і сам цим зацікавився. Як на мене, то найкращий стан менталки тоді, коли про неї не думаєш. Я не можу нічого сказати про це. Один день так, другий сяк. Просто я вмію працювати з внутрішнім світом. Але в цілому, скажіть який стан менталки є нормальним і хто визначав ту норму? Мій розум діє відповідно до обставин. До війни моя психіка не часто стикалась з тим, що мене намагатимуться регулярно вбити, знаєте.
Згадана вічна гільйотина в купі з невизначеністю майбутнього і вимушеною необхідністю розпорошуватись на декілька діяльностей, замість того, щоб лупати одну-дві улюблених, котрі приносили б мені користь, задоволення та гроші... Увесь цей стан ніби не окей.
Але що про це думати? Найкращий інутремент для вирішення ментальних проблем має дві складових. Перша — робота з тілом. Бажано переносити його у просторі доволі часто, а ще й простір довкола нього змінювати. З другим підпунктом в мене дуже важко. Це виморожує. Але на війні така хуйня, що головна аксіома — "аби не гірше".
Другий пункт — припинення внутрішнього діалогу. Не плутати з уникненням себе і своїх проблем. Акт припинення діалогу це реалізація бездіяльності на рівні думок і емоцій. Якщо точніше, то це позбавлення їх уваги та відрізання чуттєво-мисленнєвого потоку, ще на етапі його зародження. Тобто до того, як цей потік зачепить вашу увагу разом з енергією, вбере їх в себе і понесе бозна куди, витискаючи вас ніби спанч-боба, що впав у простір між кухонною мийкою і запліснявілою стіною совкової кухні.
Ви не намагаєтесь вимкнути свої думки і почуття. Ні, ви просто помічаєте простір між ними і практикуєте утримання стану споглядання цього розуміння. Коли ментальне усвідомлення того, що всі ваші думки і почуття живуть окремо від вас, як Споглядаючого, закріплюється на рівні переживтого досвіду, спокій приходить сам.
Дуже дієва і гарна річ. Проте є й деякі нюанси. Утримувати це сприйняття допомагає регулярна медитативна практика. Складність в тому, що нічого особливого робити не треба. Але ми так звикли творити хуйню, що не розуміємо, який стан є первинним. Спокійним і нормальним.
Бездумне прослуховування музики, споживання тонн контенту по всім каналам сприйняття...Ось це все заважає. І може хитати вашу кукуху сильніше за війну, як таку. Але й на війні хіба більшість виходить з цього колооберту довбоєбізму довше ніж коли йому загрожує небезпека? Зрідка.
Світ йобнувся. Я завжди намагаюсь утримувати ясне сприйняття і бачити красу, навіть серед усіх потворностей. Але що я зрозумів...Моя карма не така вже й хороша для цього. Так, я не бачу в потоках лави і гівна молочні ріки, як це буває в Просвітлених. Я лише сприймаю усе як закономірний результат і випромінюю любов та співчуття. Принаймні намагаюсь.
Але треба визнати (мені; за вас я не знаю), що світ таки йобнувся абсолютно цілковито.
...Куди не кину оком стомленим - Кругом хуйня...
І спарва не в тому, що заябують мене питання сучі і все таке. Просто плотність, насиченість і об'ємність мисленнєвого і чуттєвого потоку в людства настільки зросли, що від таких показників, черепушки вже не можуть не тріскатись. Війни, катаклізми, крайнощі. Ти можеш вибудовувати свій власний світ...Але не можеш змінити загальної тенденції. Твій максимум це кораловий риф спокою серед океану пиздеця. І риф цей все одно під водою. Мить перед обличчям нескінченності. Процес вже не піде в зворотньому напрямку. Усе це можна лише пережити, якщо вдасться.
То ж як моя менталка..? А я їбу?)
Я волів би тихо робити гроші, кохати й піклуватись про жінку, виховувати трьох дітей і слати цей світ нахуй разом з усіма його історичним викликами, геройствами та іншими висерами концептуального мислення. Так само як я хотів би слати нахуй погоню за грошима, задоволеннями, швидким дофаміном і якимось статусом та іншими зовнішніми атрибутами.
За цей місяць мене стільки разів запитали, як моя менталка, що я вже і сам цим зацікавився. Як на мене, то найкращий стан менталки тоді, коли про неї не думаєш. Я не можу нічого сказати про це. Один день так, другий сяк. Просто я вмію працювати з внутрішнім світом. Але в цілому, скажіть який стан менталки є нормальним і хто визначав ту норму? Мій розум діє відповідно до обставин. До війни моя психіка не часто стикалась з тим, що мене намагатимуться регулярно вбити, знаєте.
Згадана вічна гільйотина в купі з невизначеністю майбутнього і вимушеною необхідністю розпорошуватись на декілька діяльностей, замість того, щоб лупати одну-дві улюблених, котрі приносили б мені користь, задоволення та гроші... Увесь цей стан ніби не окей.
Але що про це думати? Найкращий інутремент для вирішення ментальних проблем має дві складових. Перша — робота з тілом. Бажано переносити його у просторі доволі часто, а ще й простір довкола нього змінювати. З другим підпунктом в мене дуже важко. Це виморожує. Але на війні така хуйня, що головна аксіома — "аби не гірше".
Другий пункт — припинення внутрішнього діалогу. Не плутати з уникненням себе і своїх проблем. Акт припинення діалогу це реалізація бездіяльності на рівні думок і емоцій. Якщо точніше, то це позбавлення їх уваги та відрізання чуттєво-мисленнєвого потоку, ще на етапі його зародження. Тобто до того, як цей потік зачепить вашу увагу разом з енергією, вбере їх в себе і понесе бозна куди, витискаючи вас ніби спанч-боба, що впав у простір між кухонною мийкою і запліснявілою стіною совкової кухні.
Ви не намагаєтесь вимкнути свої думки і почуття. Ні, ви просто помічаєте простір між ними і практикуєте утримання стану споглядання цього розуміння. Коли ментальне усвідомлення того, що всі ваші думки і почуття живуть окремо від вас, як Споглядаючого, закріплюється на рівні переживтого досвіду, спокій приходить сам.
Дуже дієва і гарна річ. Проте є й деякі нюанси. Утримувати це сприйняття допомагає регулярна медитативна практика. Складність в тому, що нічого особливого робити не треба. Але ми так звикли творити хуйню, що не розуміємо, який стан є первинним. Спокійним і нормальним.
Бездумне прослуховування музики, споживання тонн контенту по всім каналам сприйняття...Ось це все заважає. І може хитати вашу кукуху сильніше за війну, як таку. Але й на війні хіба більшість виходить з цього колооберту довбоєбізму довше ніж коли йому загрожує небезпека? Зрідка.
Світ йобнувся. Я завжди намагаюсь утримувати ясне сприйняття і бачити красу, навіть серед усіх потворностей. Але що я зрозумів...Моя карма не така вже й хороша для цього. Так, я не бачу в потоках лави і гівна молочні ріки, як це буває в Просвітлених. Я лише сприймаю усе як закономірний результат і випромінюю любов та співчуття. Принаймні намагаюсь.
Але треба визнати (мені; за вас я не знаю), що світ таки йобнувся абсолютно цілковито.
...Куди не кину оком стомленим - Кругом хуйня...
І спарва не в тому, що заябують мене питання сучі і все таке. Просто плотність, насиченість і об'ємність мисленнєвого і чуттєвого потоку в людства настільки зросли, що від таких показників, черепушки вже не можуть не тріскатись. Війни, катаклізми, крайнощі. Ти можеш вибудовувати свій власний світ...Але не можеш змінити загальної тенденції. Твій максимум це кораловий риф спокою серед океану пиздеця. І риф цей все одно під водою. Мить перед обличчям нескінченності. Процес вже не піде в зворотньому напрямку. Усе це можна лише пережити, якщо вдасться.
То ж як моя менталка..? А я їбу?)
Я волів би тихо робити гроші, кохати й піклуватись про жінку, виховувати трьох дітей і слати цей світ нахуй разом з усіма його історичним викликами, геройствами та іншими висерами концептуального мислення. Так само як я хотів би слати нахуй погоню за грошима, задоволеннями, швидким дофаміном і якимось статусом та іншими зовнішніми атрибутами.
But Kliuchnikov, the Ukranian now in France, said he will use Signal or WhatsApp for sensitive conversations, but questions around privacy on Telegram do not give him pause when it comes to sharing information about the war. "And that set off kind of a battle royale for control of the platform that Durov eventually lost," said Nathalie Maréchal of the Washington advocacy group Ranking Digital Rights. Following this, Sebi, in an order passed in January 2022, established that the administrators of a Telegram channel having a large subscriber base enticed the subscribers to act upon recommendations that were circulated by those administrators on the channel, leading to significant price and volume impact in various scrips. "Russians are really disconnected from the reality of what happening to their country," Andrey said. "So Telegram has become essential for understanding what's going on to the Russian-speaking world." At the start of 2018, the company attempted to launch an Initial Coin Offering (ICO) which would enable it to enable payments (and earn the cash that comes from doing so). The initial signals were promising, especially given Telegram’s user base is already fairly crypto-savvy. It raised an initial tranche of cash – worth more than a billion dollars – to help develop the coin before opening sales to the public. Unfortunately, third-party sales of coins bought in those initial fundraising rounds raised the ire of the SEC, which brought the hammer down on the whole operation. In 2020, officials ordered Telegram to pay a fine of $18.5 million and hand back much of the cash that it had raised.
from sg
