group-telegram.com/wcssu/682
Last Update:
Desert Night Camo «або скорочено DNC» - є одним із найнезвичніших та водночас найкороткочасніших експериментів американської армії у сфері маскування. Він був створений у період Холодної війни, коли активно розвивалися засоби нічного бачення, і США прагнули отримати перевагу над ймовірним противником у майбутніх конфліктах на Близькому Сході.
Основна ідея цього камуфляжу полягала не у класичному злитті з навколишнім середовищем, а у протидії технологіям. У 1980-х роках американські військові уважно стежили за розвитком радянських приладів нічного бачення. Їхня робота базувалася на підсиленні залишкового світла, через що силуети людей у полі зору ПНБ виглядали занадто контрастними та добре помітними. Щоб знизити ефективність цих приладів, і був розроблений спеціальний візерунок.
DNC складався з темно-зеленого фону, поверх якого наносилися сітчасті лінії світлішого відтінку. Цей малюнок створював ефект розбиття форми тіла на окремі сегменти, спотворюючи обриси силуету під час спостереження крізь радянську оптику. Вдень цей камуфляж виглядав доволі дивно, він нагадував радше комп’ютерну графіку або старий телевізійний шум, ніж традиційний пустельний малюнок. Саме через це DNC іноді називають "піжамою" армії США.
Вперше у великій кількості цей камуфляж застосували під час операції «Буря в пустелі» у 1991 році. Проте використовували його не як повсякденну форму, а у вигляді спеціальних накидок, які одягали поверх стандартної пустельної уніформи DBDU. Таким чином, DNC був допоміжним засобом, призначеним лише для нічних бойових дій.
Незважаючи на геніальність задуму, Desert Night Camouflage виявився малоефективним. Уже в перші роки стало зрозуміло, що розвиток приладів нічного бачення пішов значно далі, ніж розраховували автори проєкту. Нові радянські й американські ПНБ майже не реагували на візерунок і дозволяли бачити солдатів у DNC так само чітко, як і у звичайній формі. Тому камуфляж швидко втратив актуальність і був знятий з озброєння.
Сьогодні DNC сприймається радше як цікавий епізод в історії військового одягу, ніж як справді вдале рішення. Він не залишив помітного сліду у подальшому розвитку камуфляжів, проте став цінним колекційним зразком. Його унікальний зовнішній вигляд, обмежене застосування та асоціація з війною у Перській затоці роблять його популярним серед колекціонерів, реконструкторів та істориків військового спорядження.